Psalms 137

JUNTO á los ríos de Babilonia, Allí nos sentábamos, y aun llorábamos, Acordándonos de Sión.

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

Sobre los sauces en medio de ella Colgamos nuestras arpas.

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

Y los que allí nos habían llevado cautivos nos pedían que cantásemos, Y los que nos habían desolado nos pedían alegría, diciendo:

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

Cantadnos algunos de los himnos de Sión. ¿Cómo cantaremos canción de JEHOVÁ En tierra de extraños?

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

Si me olvidare de ti, oh Jerusalem, Mi diestra sea olvidada.

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

Mi lengua se pegue á mi paladar, Si de ti no me acordare; Si no ensalzare á Jerusalem Como preferente asunto de mi alegría.

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Acuérdate, oh JEHOVÁ, de los hijos de Edom En el día de Jerusalem; Quienes decían: Arrasadla, arrasadla Hasta los cimientos.

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Hija de Babilonia destruída, Bienaventurado el que te diere el pago De lo que tú nos hiciste.

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

Bienaventurado el que tomará y estrellará tus niños Contra las piedras.

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...