Psalms 102

Oración del pobre, cuando estuviere angustiado, y delante de JEHOVÁ derramare su lamento. JEHOVÁ, oye mi oración, Y venga mi clamor á ti.

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

No escondas de mí tu rostro: en el día de mi angustia Inclina á mí tu oído; El día que te invocare, apresúrate á responderme.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

Porque mis días se han consumido como humo; Y mis huesos cual tizón están quemados.

Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

Mi corazón fué herido, y secóse como la hierba; Por lo cual me olvidé de comer mi pan.

Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

Por la voz de mi gemido Mis huesos se han pegado á mi carne.

Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

Soy semejante al pelícano del desierto; Soy como el búho de las soledades.

Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

Velo, y soy Como el pájaro solitario sobre el tejado.

Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

Cada día me afrentan mis enemigos; Los que se enfurecen contra mí, hanse contra mí conjurado.

Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

Por lo que como la ceniza á manera de pan, Y mi bebida mezclo con lloro,

Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

Á causa de tu enojo y de tu ira; Pues me alzaste, y me has arrojado.

і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

Mis días son como la sombra que se va; Y heme secado como la hierba.

через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

Mas tú, JEHOVÁ, permanecerás para siempre, Y tu memoria para generación y generación.

Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

Tú levantándote, tendrás misericordia de Sión; Porque el tiempo de tener misericordia de ella, porque el plazo es llegado.

А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

Porque tus siervos aman sus piedras, Y del polvo de ella tienen compasión.

Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

Entonces temerán las gentes el nombre de JEHOVÁ, Y todos los reyes de la tierra tu gloria;

бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

Por cuanto JEHOVÁ habrá edificado á Sión, Y en su gloria será visto;

і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

Habrá mirado á la oración de los solitarios, Y no habrá desechado el ruego de ellos.

Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

Escribirse ha esto para la generación venidera: Y el pueblo que se criará, alabará á JAH.

До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

Porque miró de lo alto de su santuario; JEHOVÁ miró de los cielos á la tierra,

Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

Para oír el gemido de los presos, Para soltar á los sentenciados á muerte;

бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

Porque cuenten en Sión el nombre de JEHOVÁ, Y su alabanza en Jerusalem,

щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

Cuando los pueblos se congregaren en uno, Y los reinos, para servir á JEHOVÁ.

щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

Él afligió mi fuerza en el camino; Acortó mis días.

коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

Dije: Dios mío, no me cortes en el medio de mis días: Por generación de generaciones son tus años.

Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

Tú fundaste la tierra antiguamente, Y los cielos son obra de tus manos.

Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

Ellos perecerán, y tú permanecerás; Y todos ellos como un vestido se envejecerán; Como una ropa de vestir los mudarás, y serán mudados:

Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

Mas tú eres el mismo, Y tus años no se acabarán.

позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

Los hijos de tus siervos habitarán, Y su simiente será afirmada delante de ti.

Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!