Proverbs 5

HIJO mío, está atento á mi sabiduría, Y á mi inteligencia inclina tu oído;

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

Para que guardes consejo, Y tus labios conserven la ciencia.

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Porque los labios de la extraña destilan miel, Y su paladar es más blando que el aceite;

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Mas su fin es amargo como el ajenjo, Agudo como cuchillo de dos filos.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Sus pies descienden á la muerte; Sus pasos sustentan el sepulcro:

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Sus caminos son instables; no los conocerás, Si no considerares el camino de vida.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Ahora pues, hijos, oídme, Y no os apartéis de las razones de mi boca.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Aleja de ella tu camino, Y no te acerques á la puerta de su casa;

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Porque no des á los extraños tu honor, Y tus años á cruel;

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Porque no se harten los extraños de tu fuerza, Y tus trabajos estén en casa del extraño;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Y gimas en tus postrimerías, Cuando se consumiere tu carne y tu cuerpo,

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

Y digas: ¡Cómo aborrecí el consejo, Y mi corazón menospreció la reprensión;

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

Y no oí la voz de los que me adoctrinaban, Y á los que me enseñaban no incliné mi oído!

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

Casi en todo mal he estado, En medio de la sociedad y de la congregación.

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Bebe el agua de tu cisterna, Y los raudales de tu pozo.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Derrámense por de fuera tus fuentes, En las plazas los ríos de aguas.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Sean para ti solo, Y no para los extraños contigo.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Sea bendito tu manantial; Y alégrate con la mujer de tu mocedad.

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Como cierva amada y graciosa corza, Sus pechos te satisfagan en todo tiempo; Y en su amor recréate siempre.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

¿Y por qué, hijo mío, andarás ciego con la ajena, Y abrazarás el seno de la extraña?

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

Pues que los caminos del hombre están ante los ojos de JEHOVÁ, Y él considera todas sus veredas.

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Prenderán al impío sus propias iniquidades, Y detenido será con las cuerdas de su pecado.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Él morirá por falta de corrección; Y errará por la grandeza de su locura.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...