Job 39

¿CAZARÁS tú la presa para el león? ¿Y saciarás el hambre de los leoncillos,

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Cuando están echados en las cuevas, Ó se están en sus guaridas para acechar?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

¿Quién preparó al cuervo su alimento, Cuando sus pollos claman á Dios, Bullendo de un lado á otro por carecer de comida?

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

¿Sabes tú el tiempo en que paren las cabras monteses? ¿Ó miraste tú las ciervas cuando están pariendo?

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

¿Contaste tú los meses de su preñez, Y sabes el tiempo cuando han de parir?

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

Encórvanse, hacen salir sus hijos, Pasan sus dolores.

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

Sus hijos están sanos, crecen con el pasto: Salen y no vuelven á ellas.

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

¿Quién echó libre al asno montés, y quién soltó sus ataduras?

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Al cual yo puse casa en la soledad, Y sus moradas en lugares estériles.

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Búrlase de la multitud de la ciudad: No oye las voces del arriero.

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Lo oculto de los montes es su pasto, Y anda buscando todo lo que está verde.

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

¿Querrá el unicornio servirte á ti, Ni quedar á tu pesebre?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

¿Atarás tú al unicornio con su coyunda para el surco? ¿Labrará los valles en pos de ti?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

¿Confiarás tú en él, por ser grande su fortaleza, Y le fiarás tu labor?

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

¿Fiarás de él que te tornará tu simiente, Y que la allegará en tu era?

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

¿Diste tú hermosas alas al pavo real, Ó alas y plumas al avestruz?

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

El cual desampara en la tierra sus huevos, Y sobre el polvo los calienta,

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Y olvídase de que los pisará el pie, Y que los quebrará bestia del campo.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Endurécese para con sus hijos, como si no fuesen suyos, No temiendo que su trabajo haya sido en vano:

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Porque le privó Dios de sabiduría, Y no le dió inteligencia.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Luego que se levanta en alto, Búrlase del caballo y de su jinete.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

¿Diste tú al caballo la fortaleza? ¿Vestiste tú su cerviz de relincho?

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

¿Le intimidarás tú como á alguna langosta? El resoplido de su nariz es formidable:

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Escarba la tierra, alégrase en su fuerza, Sale al encuentro de las armas:

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

Hace burla del espanto, y no teme, Ni vuelve el rostro delante de la espada.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Contra él suena la aljaba, El hierro de la lanza y de la pica:

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Y él con ímpetu y furor escarba la tierra, Sin importarle el sonido de la bocina;

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

Antes como que dice entre los clarines: ¡Ea! Y desde lejos huele la batalla, el grito de los capitanes, y la vocería.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

¿Vuela el gavilán por tu industria, Y extiende hacia el mediodía sus alas?

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

¿Se remonta el águila por tu mandamiento, Y pone en alto su nido? Ella habita y está en la piedra, En la cumbre del peñasco y de la roca. Desde allí acecha la comida: Sus ojos observan de muy lejos. Sus pollos chupan la sangre: Y donde hubiere cadáveres, allí está. Á más de eso respondió JEHOVÁ á Job y dijo: ¿Es sabiduría contender con el Omnipotente? El que disputa con Dios, responda á esto. Y respondió Job á JEHOVÁ, y dijo: He aquí que yo soy vil, ¿qué te responderé? Mi mano pongo sobre mi boca. Una vez hablé, y no responderé: Aun dos veces, mas no tornaré á hablar.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.