Job 21

Y RESPONDIÓ Job, y dijo:

А Йов відповів та й сказав:

Oíd atentamente mi palabra, Y sea esto vuestros consuelos.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Soportadme, y yo hablaré; Y después que hubiere hablado, escarneced.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

¿Hablo yo á algún hombre? Y ¿por qué no se ha de angustiar mi espíritu?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Miradme, y espantaos, Y poned la mano sobre la boca.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Aun yo mismo, cuando me acuerdo, me asombro, Y toma temblor mi carne.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

¿Por qué viven los impíos, Y se envejecen, y aun crecen en riquezas?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Su simiente con ellos, compuesta delante de ellos; Y sus renuevos delante de sus ojos.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Sus casas seguras de temor, Ni hay azote de Dios sobre ellos.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Sus vacas conciben, no abortan; Paren sus vacas, y no malogran su cría.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Salen sus chiquitos como manada, Y sus hijos andan saltando.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Al son de tamboril y cítara saltan, Y se huelgan al son del órgano.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Gastan sus días en bien, Y en un momento descienden á la sepultura.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Dicen pues á Dios: Apártate de nosotros, Que no queremos el conocimiento de tus caminos.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

¿Quién es el Todopoderoso, para que le sirvamos? ¿Y de qué nos aprovechará que oremos á él?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

He aquí que su bien no está en manos de ellos: El consejo de los impíos lejos esté de mí.

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

¡Oh cuántas veces la lámpara de los impíos es apagada, Y viene sobre ellos su quebranto, Y Dios en su ira les reparte dolores!

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Serán como la paja delante del viento, Y como el tamo que arrebata el torbellino.

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Dios guardará para sus hijos su violencia; Y le dará su pago, para que conozca.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Verán sus ojos su quebranto, Y beberá de la ira del Todopoderoso.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Porque ¿qué deleite tendrá él de su casa después de sí, Siendo cortado el número de sus meses?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

¿Enseñará alguien á Dios sabiduría, Juzgando él á los que están elevados?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Éste morirá en el vigor de su hermosura, todo quieto y pacífico.

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

Sus colodras están llenas de leche, Y sus huesos serán regados de tuétano.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

Y estotro morirá en amargura de ánimo, Y no habiendo comido jamás con gusto.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Igualmente yacerán ellos en el polvo, Y gusanos los cubrirán.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

He aquí, yo conozco vuestros pensamientos, Y las imaginaciones que contra mí forjáis.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Porque decís: ¿Qué es de la casa del príncipe, Y qué de la tienda de las moradas de los impíos?

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

¿No habéis preguntado á los que pasan por los caminos, Por cuyas señas no negaréis,

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Que el malo es reservado para el día de la destrucción? Presentados serán en el día de las iras.

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

¿Quién le denunciará en su cara su camino? Y de lo que él hizo, ¿quién le dará el pago?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Porque llevado será él á los sepulcros, Y en el montón permanecerá.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Los terrones del valle le serán dulces; Y tras de él será llevado todo hombre, Y antes de él han ido innumerables.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

¿Cómo pues me consoláis en vano, Viniendo á parar vuestras respuestas en falacia?

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...