Job 19

Y RESPONDIÓ Job, y dijo:

А Йов відповів та й сказав:

¿Hasta cuándo angustiaréis mi alma, Y me moleréis con palabras?

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Ya me habéis vituperado diez veces: ¿No os avergonzáis de descomediros delante de mí?

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Sea así que realmente haya yo errado, Conmigo se quedará mi yerro.

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Mas si vosotros os engrandeciereis contra mí, Y adujereis contra mí mi oprobio,

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Sabed ahora que Dios me ha trastornado, Y traído en derredor su red sobre mí.

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

He aquí yo clamaré agravio, y no seré oído: Daré voces, y no habrá juicio.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Cercó de vallado mi camino, y no pasaré; Y sobre mis veredas puso tinieblas.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Hame despojado de mi gloria, Y quitado la corona de mi cabeza.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Arruinóme por todos lados, y perezco; Y ha hecho pasar mi esperanza como árbol arrancado.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

É hizo inflamar contra mí su furor, Y contóme para sí entre sus enemigos.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

Vinieron sus ejércitos á una, y trillaron sobre mí su camino, Y asentaron campo en derredor de mi tienda.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Hizo alejar de mí mis hermanos, Y positivamente se extrañaron de mí mis conocidos.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Mis parientes se detuvieron, Y mis conocidos se olvidaron de mí.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Los moradores de mi casa y mis criadas me tuvieron por extraño; Forastero fuí yo en sus ojos.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Llamé á mi siervo, y no respondió; De mi propia boca le suplicaba.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Mi aliento vino á ser extraño á mi mujer, Aunque por los hijos de mis entrañas le rogaba.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Aun los muchachos me menospreciaron: En levantándome, hablaban contra mí.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

Todos mis confidentes me aborrecieron; Y los que yo amaba, se tornaron contra mí.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Mi cuero y mi carne se pegaron á mis huesos; Y he escapado con la piel de mis dientes.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Oh vosotros mis amigos, tened compasión de mí, tened compasión de mí; Porque la mano de Dios me ha tocado.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

¿Por qué me perseguís como Dios, Y no os hartáis de mis carnes?

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

¡Quién diese ahora que mis palabras fuesen escritas! ¡Quién diese que se escribieran en un libro!

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

¡Que con cincel de hierro y con plomo Fuesen en piedra esculpidas para siempre!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

Yo sé que mi Redentor vive, Y al fin se levantará sobre el polvo:

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

Y después de deshecha esta mi piel, Aun he de ver en mi carne á Dios;

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

Al cual yo tengo de ver por mí, Y mis ojos lo verán, y no otro, Aunque mis riñones se consuman dentro de mí.

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Mas debierais decir: ¿Por qué lo perseguimos? Ya que la raíz del negocio en mí se halla.

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Temed vosotros delante de la espada; Porque sobreviene el furor de la espada á causa de las injusticias, Para que sepáis que hay un juicio.

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...