Job 15

Y RESPONDIÓ Eliphaz Temanita, y dijo:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

¿Si proferirá el sabio vana sabiduría, Y henchirá su vientre de viento solano?

Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

¿Disputará con palabras inútiles, Y con razones sin provecho?

Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

Tú también disipas el temor, Y menoscabas la oración delante de Dios.

Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

Porque tu boca declaró tu iniquidad, Pues has escogido el hablar de los astutos.

бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

Tu boca te condenará, y no yo; Y tus labios testificarán contra ti.

Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

¿Naciste tú primero que Adam? ¿Ó fuiste formado antes que los collados?

Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

¿Oíste tú el secreto de Dios, Que detienes en ti solo la sabiduría?

Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

¿Qué sabes tú que no sepamos? ¿Qué entiendes que no se halle en nosotros?

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

Entre nosotros también hay cano, también hay viejo Mucho mayor en días que tu padre.

Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

¿En tan poco tienes las consolaciones de Dios? ¿Tienes acaso alguna cosa oculta cerca de ti?

Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

¿Por qué te enajena tu corazón, Y por qué guiñan tus ojos,

Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

Pues haces frente á Dios con tu espíritu, Y sacas tales palabras de tu boca?

що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

¿Qué cosa es el hombre para que sea limpio, Y que se justifique el nacido de mujer?

Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

He aquí que en sus santos no confía, Y ni los cielos son limpios delante de sus ojos:

Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

¿Cuánto menos el hombre abominable y vil, Que bebe la iniquidad como agua?

що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

Escúchame; yo te mostraré Y te contaré lo que he visto:

Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

(Lo que los sabios nos contaron De sus padres, y no lo encubrieron;

про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

Á los cuales solos fué dada la tierra, Y no pasó extraño por medio de ellos:)

їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

Todos los días del impío, él es atormentado de dolor, Y el número de años es escondido al violento.

Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

Estruendos espantosos hay en sus oídos; En la paz le vendrá quien lo asuele.

Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

Él no creerá que ha de volver de las tinieblas, Y está mirando al cuchillo.

Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

Desasosegado á comer siempre, Sabe que le está aparejado día de tinieblas.

Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

Tribulación y angustia le asombrarán, Y esforzaránse contra él como un rey apercibido para la batalla.

Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

Por cuanto él extendió su mano contra Dios, Y se esforzó contra el Todopoderoso,

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

Él le acometerá en la cerviz, En lo grueso de las hombreras de sus escudos:

проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

Porque cubrió su rostro con su gordura, É hizo pliegues sobre los ijares;

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

Y habitó las ciudades asoladas, Las casas inhabitadas, Que estaban puestas en montones.

і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

No enriquecerá, ni será firme su potencia, Ni extenderá por la tierra su hermosura.

Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

No se escapará de las tinieblas: La llama secará sus ramos, Y con el aliento de su boca perecerá.

Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

No confíe el iluso en la vanidad; Porque ella será su recompensa.

Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

Él será cortado antes de su tiempo, Y sus renuevos no reverdecerán.

вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

Él perderá su agraz como la vid, Y derramará su flor como la oliva.

Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

Porque la sociedad de los hipócritas será asolada, Y fuego consumirá las tiendas de soborno.

бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

Concibieron dolor, y parieron iniquidad; Y las entradas de ellos meditan engaño.

він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...