Psalms 77

(Către mai marele cîntăreţilor. După Iedutun. Un psalm al lui Asaf.) Strig cu glasul meu către Dumnezeu, strig cu glasul meu către Dumnezeu, şi El mă va asculta.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

În ziua necazului meu, caut pe Domnul; noaptea, mînile îmi stau întinse fără curmare; sufletul meu nu vrea nicio mîngîiere.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

Mi-aduc aminte de Dumnezeu, şi gem; mă gîndesc adînc în mine, şi mi se mîhneşte duhul. -

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

Tu îmi ţii ploapele deschise; şi, de mult ce mă frămînt, nu pot vorbi.

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Mă gîndesc la zilele de demult, la anii de odinioară.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Mă gîndesc la cîntările mele noaptea, cuget adînc în lăuntrul inimii mele, îmi cade duhul pe gînduri, şi zic:

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

,,Va lepăda Domnul pentru totdeauna? Şi nu va mai fi El binevoitor?

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

S'a isprăvit bunătatea Lui pe vecie? S'a dus făgăduinţa Lui pentru totdeauna?

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

A uitat Dumnezeu să aibă milă? Şi -a tras El, în mînia Lui, înapoi îndurarea?`` -

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

Atunci îmi zic: ,,Ceeace mă face să sufăr, este că dreapta Celui Prea Înalt nu mai este aceeaş``...

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

Dar tot voi lăuda lucrările Domnului, căci îmi aduc aminte de minunile Tale de odinioară;

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

da, mă voi gîndi la toate lucrările Tale, şi voi lua aminte la toate isprăvile Tale.

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

Dumnezeule, căile Tale sînt sfinte! Care Dumnezeu este mare ca Dumnezeul nostru?

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Tu eşti Dumnezeul, care faci minuni; Tu Ţi-ai arătat puterea printre popoare.

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Prin braţul Tău, Tu ai izbăvit pe poporul Tău, pe fiii lui Iacov şi ai lui Iosif.

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Cînd Te-au văzut apele, Dumnezeule, cînd Te-au văzut apele, s'au cutremurat, şi adîncurile s'au mişcat.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Norii au turnat apă cu găleata, tunetul a răsunat în nori, şi săgeţile Tale au sburat în toate părţile.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Tunetul Tău a isbucnit în vîrtej de vînt, fulgerile au luminat lumea: pămîntul s'a mişcat şi s'a cutremurat.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Ţi-ai croit un drum prin mare, o cărare prin apele cele mari, şi nu Ţi s'au mai cunoscut urmele.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Ai povăţuit pe poporul Tău ca pe o turmă, prin mîna lui Moise şi Aaron.

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.