Psalms 44

(Către mai marele cîntăreţilor. Un psalm al fiilor lui Core. O cîntare.) Dumnezeule, am auzit cu urechile noastre, şi părinţii noştri ne-au povestit lucrările, pe cari le-ai făcut pe vremea lor, în zilele de odinioară.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

Cu mîna Ta, ai izgonit neamuri, ca să -i sădeşti pe ei, ai lovit popoare, ca să -i întinzi pe ei.

Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Căci nu prin sabia lor au pus mîna pe ţară, nu braţul lor i -a mîntuit, ci dreapta Ta, braţul Tău, lumina Feţei Tale, pentrucă îi iubeai.

Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Dumnezeule, Tu eşti Împăratul meu: porunceşte izbăvirea lui Iacov!

Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Cu Tine doborîm pe vrăjmaşii noştri, cu Numele Tău zdrobim pe protivnicii noştri.

Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Căci nu în arcul meu mă încred, nu sabia mea mă va scăpa;

Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

ci Tu ne izbăveşti de vrăjmaşii noştri, şi dai de ruşine pe cei ce ne urăsc.

бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Noi, în fiecare zi, ne lăudăm cu Dumnezeu, şi pururea slăvim Numele Tău. -(Oprire).

але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Dar Tu ne lepezi, ne acoperi de ruşine, nu mai ieşi cu oştirile noastre;

Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

ne faci să dăm dosul înaintea vrăjmaşului, şi ceice ne urăsc, ridică prăzi luate dela noi.

та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Ne dai ca pe nişte oi de mîncat, şi ne risipeşti printre neamuri.

Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Vinzi pe poporul Tău pe nimic, şi nu -l socoteşti de mare preţ.

Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Ne faci de ocara vecinilor noştri, de batjocura şi de rîsul celor ce ne înconjoară.

Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Ne faci de pomină printre neamuri, şi pricină de clătinare din cap printre popoare.

Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Ocara mea este totdeauna înaintea mea, şi ruşinea îmi acopere faţa,

Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

la glasul celui ce mă batjocoreşte şi mă ocărăşte, la vederea vrăjmaşului şi răzbunătorului.

Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

Toate acestea ni se întîmplă, fără ca noi să Te fi uitat, fără să fi călcat legămîntul Tău:

через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

da, inima nu ni s'a abătut, paşii nu ni s'au depărtat de pe cărarea Ta,

Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

ca să ne zdrobeşti în locuinţa şacalilor, şi să ne acoperi cu umbra morţii.

не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Dacă am fi uitat Numele Dumnezeului nostru, şi ne-am fi întins mînile spre un dumnezeu străin,

Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

n'ar şti Dumnezeu lucrul acesta, El, care cunoaşte tainele inimii?

чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Dar din pricina Ta sîntem junghiaţi în toate zilele, sîntem priviţi ca nişte oi sortite pentru măcelărie.

Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Trezeşte-Te! Pentruce dormi, Doamne? Trezeşte-Te! Nu ne lepăda pe vecie!

що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Pentruce Îţi ascunzi Faţa? Pentruce uiţi de nenorocirea şi apăsarea noastră?

Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Căci sufletul ne este doborît în ţărînă de mîhnire, trupul nostru este lipit de pămînt.

Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Scoală-Te, ca să ne ajuţi! Izbăveşte-ne, pentru bunătatea Ta!

Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!