Psalms 141

(Un psalm al lui David.) Doamne, eu Te chem; vino degrabă la mine! Ia aminte la glasul meu, cînd Te chem!

Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

Ca tămîia să fie rugăciunea mea înaintea Ta, şi ca jertfa de seară să fie ridicarea mînilor mele!

Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

Pune, Doamne, o strajă înaintea gurii mele, şi păzeşte uşa buzelor mele!

Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

Nu-mi abate inima la lucruri rele, la fapte vinovate împreună cu oamenii cari fac răul, şi să nu mănînc din ospeţele lor!

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

Lovească-mă cel neprihănit, căci lovirea lui îmi este binevenită; pedepsească-mă, căci pedeapsa lui este ca untdelemnul turnat pe capul meu. Să nu-mi întorc capul dela ea: dar rugăciunea mea se va înalţa într'una împotriva răutăţii lor.

Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Cînd li se vor prăvăli judecătorii dealungul stîncilor, atunci vor asculta cuvintele mele, şi vor vedea că sînt plăcute.

Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

Cum se brăzdează şi se spintecă pămîntul, aşa ni se risipesc oasele la gura mormîntului.

Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

De aceea, către Tine, Doamne, Dumnezeule, îmi îndrept ochii, la Tine caut adăpost; nu-mi părăsi sufletul!

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

Păzeşte-mă de cursa pe care mi -o întind ei, şi de piedicile celor ce fac răul!

Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

Să cadă cei răi în laţurile lor, în timp ce eu să scap!

Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!