1. Home
  2. Pair
  3. RomCor
  4. Ukrainian
  5. Ps.102

Psalms 102

102:1
(O rugăciune a unui nenorocit, cînd este doborît de întristare şi îşi varsă plîngerea înaintea Domnului.) Doamne, ascultă-mi rugăciunea, şi s'ajungă strigătul meu pînă la Tine!
Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.
102:2
Nu-mi ascunde Faţa Ta în ziua necazului meu! Pleacă-Ţi urechea spre mine, cînd strig! Ascultă-mă degrab!
Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
102:3
Căci zilele mele pier ca fumul, şi oasele îmi ard ca un tăciune.
Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
102:4
Inima îmi este lovită, şi mi se usucă întocmai ca iarba; pînă şi pînea uit să mi -o mănînc.
Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
102:5
Aşa de mari îmi sînt gemetele, că mi se lipesc oasele de carne.
Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
102:6
Seamăn cu pelicanul din pustie, sînt ca o cucuvaie din dărîmături;
Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
102:7
nu mai pot dormi, şi sînt ca pasărea singuratică pe un acoperiş.
Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
102:8
În fiecare zi mă bătjocoresc vrăjmaşii mei, şi protivnicii mei jură pe mine în mînia lor.
Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
102:9
Mănînc ţărînă în loc de pîne, şi îmi amestec lacrămile cu băutura,
Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
102:10
din pricina mîniei şi urgiei Tale; căci Tu m'ai ridicat, şi m'ai aruncat departe.
і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
102:11
Zilele mele sînt ca o umbră gata să treacă, şi mă usuc ca iarba.
через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
102:12
Dar Tu, Doamne, Tu împărăţeşti pe vecie, şi pomenirea Ta ţine din neam în neam.
Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
102:13
Tu Te vei scula, şi vei avea milă de Sion; căci este vremea să te înduri de el, a venit vremea hotărîtă pentru el.
А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
102:14
Căci robii Tăi iubesc pietrele Sionului, şi le e milă de ţărîna lui.
Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
102:15
Atunci se vor teme neamurile de Numele Domnului, şi toţi împăraţii pămîntului de slava Ta.
бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
102:16
Da, Domnul va zidi iarăş Sionul, şi Se va arăta în slava Sa.
і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
102:17
El ia aminte la rugăciunea nevoiaşului, şi nu -i nesocoteşte rugăciunea.
Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
102:18
Să se scrie lucrul acesta pentru neamul de oameni care va veni, şi poporul, care se va naşte, să laude pe Domnul!
До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
102:19
Căci El priveşte din înălţimea sfinţeniei Lui; Domnul priveşte din ceruri pe pămînt,
Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
102:20
ca să audă gemetele prinşilor de război, si să izbăvească pe cei ce sînt pe moarte;
бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
102:21
pentru ca ei să vestească în Sion Numele Domnului, şi laudele lui în Ierusalim,
щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
102:22
cînd se vor strînge toate popoarele, şi toate împărăţiile, ca să slujească Domnului.
щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
102:23
El mi -a frînt puterea în drum, şi mi -a scurtat zilele,
коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
102:24
Eu zic: ,,Dumnezeule, nu mă lua la jumătatea zilelor mele, Tu, ai cărui ani ţin vecinic!``
Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
102:25
Tu ai întemeiat în vechime pămîntul, şi cerurile sînt lucrarea mînilor Tale.
Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
102:26
Ele vor pieri, dar Tu vei rămînea; toate se vor învechi ca o haină; le vei schimba ca pe un veşmînt, şi se vor schimba.
Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
102:27
Dar Tu rămîi Acelaş, şi anii Tăi nu se vor sfîrşi.
позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
102:28
Fiii robilor Tăi îşi vor locui ţara, şi sămînţa lor va rămînea înaintea Ta.
Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

© bibleglot.com