Proverbs 31

Cuvintele împăratului Lemuel. Învăţătura pe care i -o dădea mamă-sa.

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Ce să-ţi spun, fiule? Ce să-ţi spun fiul trupului meu? Ce să-ţi spun, fiule, rodul juruinţelor mele?

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Nu-ţi da femeilor vlaga, şi desmierdările tale celor ce pierd pe împăraţi.

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Nu se cade împăraţilor, Lemuele, nu se cade împăraţilor să bea vin, nici voivozilor să umble după băuturi tari;

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

ca nu cumva, bînd, să uite legea, şi să calce drepturile tuturor celor nenorociţi.

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

Daţi băuturi tari celui ce piere, şi vin, celui cu sufletul amărît;

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

ca să bea să-şi uite sărăcia, şi să nu-şi mai aducă aminte de necazurile lui. -

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

Deschide-ţi gura pentru cel mut, pentru pricina tuturor celor părăsiţi!

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Deschide-ţi gura, judecă cu dreptate, şi apără pe cel nenorocit şi pe cel lipsit.

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

Cine poate găsi o femeie cinstită? Ea este mai de preţ decît mărgăritarele.

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

Inima bărbatului se încrede în ea, şi nu duce lipsă de venituri.

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

Ea îi face bine, şi nu rău, în toate zilele vieţii sale.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

Ea face rost de lînă şi de in, şi lucrează cu mîni harnice.

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

Ea este ca o corabie de negoţ; de departe îşi aduce pînea.

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

Ea se scoală cînd este încă noapte, şi dă hrană casei sale, şi împarte lucrul de peste zi slujnicelor sale.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

Se gîndeşte la un ogor, şi -l cumpără; din rodul muncii ei sădeşte o vie. -

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

Ea îşi încinge mijlocul cu putere, şi îşi oţeleşte braţele.

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

Vede că munca îi merge bine, lumina ei nu se stinge noaptea.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

Ea pune mîna pe furcă, şi degetele ei ţin fusul.

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

Ea îşi întinde mîna către cel nenorocit, îşi întinde braţul către cel lipsit.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Nu se teme de zăpadă pentru casa ei, căci toată casa ei este îmbrăcată cu cărmiziu.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

Ea îşi face învelitori, are haine de in supţire şi purpură.

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

Bărbatul ei este bine văzut la porţi, cînd şade cu bătrînii ţării.

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Ea face cămăşi, şi le vinde, şi dă cingători negustorului.

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

Ea este îmbrăcată cu tărie şi slavă, şi rîde de ziua de mîne.

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Ea deschide gura cu înţelepciune, şi învăţături plăcute îi sînt pe limbă.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

Ea veghează asupra celor ce se petrec în casa ei, şi nu mănîncă pînea lenevirii.

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

Fiii ei se scoală, şi o numesc fericită; bărbatul ei se scoală, şi -i aduce laude zicînd:

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

,,Multe fete au o purtare cinstită, dar tu le întreci pe toate.``

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

Desmerdările sînt înşelătoare, şi frumuseţa este deşartă, dar femeia care se teme de Domnul va fi lăudată.

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

Răsplătiţi -o cu rodul muncii ei, şi faptele ei s'o laude la porţile cetăţii

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!