Proverbs 27

Nu te făli cu ziua de mîne, căci nu ştii ce poate aduce o zi. -

Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

Să te laude altul, nu gura ta, un străin, nu buzele tale.

Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

Piatra este grea, şi nisipul este greu, dar supărarea pe care o pricinuieşte nebunul este mai grea de cît amîndouă. -

Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

Furia este fără milă şi mînia năvalnică, dar cine poate sta împotriva geloziei? -

Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

Mai bine o mustrare pe faţă de cît o prietenie ascunsă. -

Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

Rănile făcute de un prieten dovedesc credincioşia lui, dar sărutările unui vrăjmaş sînt mincinoase. -

Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

Sătulul calcă în picioare fagurul de miere, dar pentru cel flămînd toate amărăciunile sînt dulci. -

Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

Ca pasărea plecată din cuibul ei, aşa este omul plecat din locul său.

Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

Cum înveseleşte untdelemnul şi tămîia inima, aşa de dulci sînt sfaturile pline de dragoste ale unui prieten. -

Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

Nu părăsi pe prietenul tău şi pe prietenul tatălui tău, dar nu intra în casa fratelui tău în ziua necazului tău: mai bine un vecin aproape de cît un frate departe. -

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

Fiule, fii înţelept, şi înveseleşte-mi inima, şi atunci voi putea răspunde celui ce mă batjocoreşte. -

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

Omul chibzuit vede răul şi se ascunde; dar proştii merg spre el şi sînt pedepsiţi. -

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Ia -i haina, căci s'a pus chezaş pentru altul, ia -l zălog în locul unei străine. -

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

Binecuvîntarea aproapelui cu glas tare dis de dimineaţă, este privită ca un blestem. -

Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

O straşină, care picură necurmat într'o zi de ploaie, şi o nevastă gîlcevitoare sînt tot una.

Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

Cine o opreşte, parcă opreşte vîntul, şi parcă ţine untdelemnul în mîna dreaptă. -

хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

După cum ferul ascute ferul, tot aşa şi omul aţîţă mînia altui om. -

Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

Cine îngrijeşte de un smochin va mînca din rodul lui, şi cine-şi păzeşte stăpînul va fi preţuit. -

Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

Cum răspunde în apă faţa la faţă, aşa răspunde inima omului inimii omului. -

Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

După cum locuinţa morţilor şi adîncul nu se pot sătura, tot aşa nici ochii omului nu se pot sătura. -

Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

Ce este tigaia pentru lămurirea argintului şi cuptorul pentru lămurirea aurului: aceea este bunul nume pentru un om. -

Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

Pe nebun chiar dacă l-ai pisa cu pisălogul în piuă, în mijlocul grăunţelor, nebunia tot n'ar ieşi din el. -

Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

Îngrijeşte bine de oile tale, şi ia seama la turmele tale.

Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

Căci nici o bogăţie nu ţine vecinic, şi nici cununa nu rămîne pe vecie. -

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

Dupăce se ridică fînul, se arată verdeaţa nouă, şi ierburile de pe munţi sînt strînse. -

Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

Mieii sînt pentru îmbrăcăminte, şi ţapii pentru plata ogorului;

будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

laptele caprelor ţi-ajunge pentru hrana ta, a casei tale, şi pentru întreţinerea slujnicelor tale.

і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.