Proverbs 24

Nu pismui pe oamenii cei răi, şi nu dori să fii cu ei;

Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

căci inima lor se gîndeşte la prăpăd, şi buzele lor vorbesc nelegiuiri. -

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

Prin înţelepciune se înalţă o casă, şi prin pricepere se întăreşte;

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

prin ştiinţă se umplu cămările ei de toate bunătăţile de preţ şi plăcute.

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

Un om înţelept este plin de putere, şi cel priceput îşi oţeleşte vlaga.

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

Căci prin măsuri chibzuite cîştigi bătălia, şi prin marele număr al sfetnicilor ai biruinţa. -

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

Înţelepciunea este prea înaltă pentru cel nebun: el nu va deschide gura la judecată. -

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

Cine se gîndeşte să facă rău, se cheamă un om plin de răutate. -

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

Gîndul celui nebun nu este decît păcat, şi batjocoritorul este o scîrbă pentru oameni. -

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

Dacă slăbeşti în ziua necazului, mică îţi este puterea. -

Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

Izbăveşte pe cei tîrîţi la moarte, şi scapă pe ceice sînt aproape să fie junghiaţi. -

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

Dacă zici: ,,Ah! n'am ştiut!``... Crezi că nu vede Celce cîntăreşte inimile şi Celce veghează asupra sufletului tău? Şi nu va răsplăti El fiecăruia după faptele lui? -

Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

Fiule, mănîncă miere, căci este bună, şi fagurul de miere este dulce pentru cerul gurii tale.

Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

Tot aşa, şi înţelepciunea este bună pentru sufletul tău: dacă o vei găsi, ai un viitor, şi nu ţi se va tăia nădejdea. -

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

Nu întinde curse, nelegiuitule, la locuinţa celui neprihănit, şi nu -i turbura odihna.

Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

Căci cel neprihănit de şapte ori cade, şi se ridică, dar cei răi se prăbuşesc în nenorocire.

бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

Nu te bucura de căderea vrăjmaşului tău, şi să nu ţi se veselească inima cînd se poticneşte el,

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

ca nu cumva Domnul să vadă, să nu -I placă, şi să-Şi întoarcă mînia dela el. -

щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

Nu te mînia din pricina celor ce fac rău, şi nu pizmui pe cei răi!

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

Căci cel ce face răul n'are niciun viitor, şi lumina celor răi se stinge. -

бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

Fiule, teme-te de Domnul şi de împăratul; şi să nu te amesteci cu cei neastîmpăraţi!

Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

Căci deodată le va veni pieirea, şi cine poate şti sfîrşitul amîndorora! -

бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

Iată ce mai spun înţelepţii: ,,Nu este bine să ai în vedere faţa oamenilor în judecăţi.`` -

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

Pe cine zice celui rău: ,,Tu eşti bun!`` îl blastămă popoarele, şi -l urăsc neamurile.

Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

Dar celor ce judecă drept le merge bine, şi o mare binecuvîntare vine peste ei. -

А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

Un răspuns bun este ca un sărut pe buze.

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Vezi-ţi întîi de treburi afară, îngrijeşte de lucrul cîmpului, şi apoi apucă-te să-ţi zideşti casa. -

Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

Nu vorbi în chip uşuratic împotriva aproapelui tău; ori ai vrea să înşeli cu buzele tale? -

Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

Nu zice: ,,Cum mi -a făcut el aşa am să -i fac şi eu, îi vor răsplăti după faptele lui!`` -

Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

Am trecut pe lîngă ogorul unui leneş, şi pe lîngă via unui om fără minte.

Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

Şi era numai spini, acoperit de mărăcini, şi zidul de piatră era prăbuşit.

і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

M'am uitat bine şi cu luare aminte, şi am tras învăţătură din ce am văzut.

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

,,Să mai dorm puţin, să mai aţipesc puţin, să mai încrucişez mînile puţin ca să mă odihnesc!``...

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

Şi sărăcia vine peste tine pe neaşteptate, ca un hoţ, şi lipsa, ca un om înarmat.

і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...