Job 39

Ştii tu cînd îşi fac caprele sălbatice puii? Vezi tu pe cerboaice cînd fată?

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Numeri tu lunile în cari sînt însărcinate, şi cunoşti tu vremea cînd nasc?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Ele se pleacă, fată puii, şi scapă iute de durerile lor.

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Puii lor prind vlagă şi cresc supt cerul slobod, pleacă, şi nu se mai întorc la ele.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Cine a lăsat slobod măgarul sălbatic, izbăvindu -l de orice legătură?

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

I-am dat ca locuinţă pustiul, şi pămîntul sărac ca locaş.

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

El rîde de zarva cetăţilor,

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Străbate munţii ca să-şi găsească hrana, şi umblă după tot ce este verde.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Vrea bivolul sălbatic să fie în slujba ta? Şi stă el noaptea la ieslea ta?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Îl poţi lega tu cu o funie, ca să tragă o brazdă? Merge el după tine, ca să grăpeze bulgării din văi?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Te încrezi tu în el, pentrucă puterea lui este mare? Şi -i laşi tu grija lucrărilor tale?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Te laşi tu pe el, pentru căratul rodurilor tale, ca să le strîngă în aria ta?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Aripa struţului bate cu veselie, de-ai zice că este aripa şi penişul berzei.

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Dar struţoaica îşi încredinţează pămîntului ouăle, şi le lasă să se încălzească în nisip.

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

Ea uită că piciorul le poate strivi, că o fiară de cîmp le poate călca în picioare.

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

Este aspră cu puii săi de parcă nici n'ar fi ai ei. Că s'a trudit de geaba, nu -i pasă nici de cum!

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Căci Dumnezeu nu i -a dat înţelepciune, şi nu i -a făcut parte de pricepere.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Cînd se scoală şi porneşte, rîde de cal şi de călăreţul lui.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Tu dai putere calului, şi -i îmbraci gîtul cu o coamă ce fîlfăie?

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Tu -l faci să sară ca lăcusta? Nchezatul lui puternic răspîndeşte groaza.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Scurmă pămîntul, şi, mîndru de puterea lui, se aruncă asupra celor înarmaţi;

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

îşi bate joc de frică, nu se teme, şi nu se dă înapoi dinaintea săbiei.

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

Zîngăneşte tolba cu săgeţi pe el, suliţa şi lancea strălucesc,

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

fierbe de aprindere, mănîncă pămîntul, n'are astîmpăr cînd răsună trîmbiţa.

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

La sunetul trîmbiţei parcă zice: ,Înainte!` De departe miroase bătălia, glasul ca de tunet ai căpeteniilor şi strigătele de luptă.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Oare prin priceperea ta îşi ia uliul sborul, şi îşi întinde aripile spre miazăzi?

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Oare din porunca ta se înalţă vulturul, şi îşi aşează cuibul pe înălţimi?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

El locuieşte în stînci, acolo îşi are locuinţa, pe vîrful zimţat al stîncilor şi pe vîrful munţilor.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

De acolo descopere el prada, şi îşi cufundă privirile în depărtare după ea.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Puii lui îi beau sîngele; şi acolo unde sînt hoituri, acolo -i şi vulturul.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.