Job 13

Iată, ochiul meu a văzut toate acestea, urechea mea a auzit şi a luat seama.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

Ce ştiţi voi, ştiu şi eu, nu sînt mai pe jos decît voi.

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

Dar vreau să vorbesc acum Celui Atotputernic, vreau să-mi apăr pricina înaintea lui Dumnezeu.

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

Căci voi sînteţi nişte făuritori de minciuni, sînteţi cu toţii nişte doftori de nimic.

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

O, de aţi fi tăcut, ce înţelepciune aţi fi arătat!

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

Acum, ascultaţi, vă rog, apărarea mea, şi luaţi aminte la răspunsul buzelor mele!

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

Vreţi să vorbiţi lucruri nedrepte din dragoste pentru Dumnezeu? Şi să spuneţi minciuni, ca să -L apăraţi?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

Vreţi să ţineţi cu El şi să faceţi pe apărătorii lui Dumnezeu?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Dacă vă va cerceta El, va găsi bine oare? Sau vreţi să -L înşelaţi cum înşelaţi pe un om?

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

Nu, nu; ci El vă va osîndi, dacă în ascuns nu lucraţi decît părtinindu -L pe El.

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

Nu vă înfricoşează măreţia Lui? Şi nu cade groaza Lui peste voi?

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

Părerile voastre sînt păreri de cenuşă, întăriturile voastre sînt întărituri de lut.

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

Tăceţi, lăsaţi-mă, vreau să vorbesc! Întîmplă-mi-se ce mi s'ar întîmpla.

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

Îmi voi lua carnea în dinţi, şi îmi voi pune viaţa în joc.

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

Da, mă va ucide: n'am nimic de nădăjduit; dar îmi voi apăra purtarea în faţa Lui.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

Chiar şi lucrul acesta poate sluji la scăparea mea, căci un nelegiuit nu îndrăzneşte să vină înaintea Lui.

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

Ascultaţi, ascultaţi cuvintele mele, luaţi aminte la cele ce voi spune.

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

Iată-mă sînt gata să-mi apăr pricina, căci ştiu că am dreptate.

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

Are cineva ceva de spus împotriva mea? Atunci tac, şi vreau să mor.

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

Numai două lucruri fă-mi, şi nu mă voi ascunde de Faţa Ta:

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

Trage-Ţi mîna de pe mine, şi nu mă mai turbura cu groaza Ta.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

Apoi cheamă-mă şi-Ţi voi răspunde; sau lasă-mă să vorbesc eu, şi răspunde-mi Tu!

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

Cîte fărădelegi şi păcate am făcut? Arată-mi călcările de lege şi păcatele mele.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

Pentru ce Îţi ascunzi Faţa, şi mă iei drept vrăjmaş?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

Vrei să loveşti o frunză suflată de vînt? Vrei să urmăreşti un pai uscat?

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

Pentruce să mă loveşti cu suferinţe amare, şi să mă pedepseşti pentru greşeli din tinereţă?

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

Pentru ce să-mi pui picioarele în butuci, să-mi pîndeşti toate mişcările, să pui hotar paşilor mei,

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

cînd trupul meu cade în putrezire ca o haină mîncată de molii?

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...