Psalms 74

Ó Deus, por que nos rejeitaste para sempre? Por que se acende a tua ira contra o rebanho do teu pasto?

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Lembra-te da tua congregação, que compraste desde a antiguidade, que remiste para ser a tribo da tua herança, e do monte Sião, em que tens habitado.

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Dirige os teus passos para as perpétuas ruínas, para todo o mal que o inimigo tem feito no santuário.

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Os teus inimigos bramam no meio da tua assembleia; põem nela as suas insígnias por sinais.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

A entrada superior cortaram com machados a grade de madeira.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Eis que toda obra entalhada, eles a despedaçaram a machados e martelos.

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Lançaram fogo ao teu santuário; profanaram, derrubando-a até o chão, a morada do teu nome.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Disseram no seu coração: Despojemo-la duma vez. Queimaram todas as sinagogas de Deus na terra.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Não vemos mais as nossas insígnias, não há mais profeta; nem há entre nós alguém que saiba até quando isto durará.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Até quando, ó Deus, o adversário afrontará? O inimigo ultrajará o teu nome para sempre?

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

Por que reténs a tua mão, sim, a tua destra? Tira-a do teu seio, e consome-os.

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Todavia, Deus é o meu Rei desde a antiguidade, operando a salvação no meio da terra.

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Tu dividiste o mar pela tua força; esmigalhaste a cabeça dos monstros marinhos sobre as águas.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Tu esmagaste as cabeças do leviatã, e o deste por mantimento aos habitantes do deserto.

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Tu abriste fontes e ribeiros; tu secaste os rios perenes.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Teu é o dia e tua é a noite: tu preparaste a luz e o sol.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Tu estabeleceste todos os limites da terra; verão e inverno, tu os fizeste.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Lembra-te disto: que o inimigo te afrontou, ó Senhor, e que um povo insensato ultrajou o teu nome.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Não entregues às feras a alma da tua rola; não te esqueça para sempre da vida dos teus aflitos.

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Atenta para o teu pacto, pois os lugares tenebrosos da terra estão cheios das moradas de violência.

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Não volte envergonhado o oprimido; louvem o teu nome o aflito e o necessitado.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Levanta-te, ó Deus, pleiteia a tua própria causa; lembra-te da afronta que o insensato te faz continuamente.

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Não te esqueças da gritaria dos teus adversários; o tumulto daqueles que se levantam contra ti sobe continuamente.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!