Job 6

Então Jó, respondendo, disse:

А Йов відповів та й сказав:

Oxalá de fato se pesasse a minhá magoa, e juntamente na balança se pusesse a minha calamidade!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

Pois, na verdade, seria mais pesada do que a areia dos mares; por isso é que as minhas palavras têm sido temerárias.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Porque as flechas do Todo-Poderoso se cravaram em mim, e o meu espírito suga o veneno delas; os terrores de Deus se arregimentam contra mim.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Zurrará o asno montês quando tiver erva? Ou mugirá o boi junto ao seu pasto?:

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Pode se comer sem sal o que é insípido? Ou há gosto na clara do ovo?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Nessas coisas a minha alma recusa tocar, pois são para mim qual comida repugnante.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Quem dera que se cumprisse o meu rogo, e que Deus me desse o que anelo!

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Que fosse do agrado de Deus esmagar-me; que soltasse a sua mão, e me exterminasse!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Isto ainda seria a minha consolação, e exultaria na dor que não me poupa; porque não tenho negado as palavras do Santo.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Qual é a minha força, para que eu espere? Ou qual é o meu fim, para que me porte com paciência?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

É a minha força a força da pedra? Ou é de bronze a minha carne?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Na verdade não há em mim socorro nenhum. Não me desamparou todo o auxílio eficaz?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Ao que desfalece devia o amigo mostrar compaixão; mesmo ao que abandona o temor do Todo-Poderoso.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Meus irmãos houveram-se aleivosamente, como um ribeiro, como a torrente dos ribeiros que passam,

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

os quais se turvam com o gelo, e neles se esconde a neve;

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

no tempo do calor vão minguando; e quando o calor vem, desaparecem do seu lugar.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

As caravanas se desviam do seu curso; sobem ao deserto, e perecem.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

As caravanas de Tema olham; os viandantes de Sabá por eles esperam.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Ficam envergonhados por terem confiado; e, chegando ali, se confundem.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Agora, pois, tais vos tornastes para mim; vedes a minha calamidade e temeis.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Acaso disse eu: Dai-me um presente? Ou: Fazei-me uma oferta de vossos bens?

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Ou: Livrai-me das mãos do adversário? Ou: Resgatai-me das mãos dos opressores?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Ensinai-me, e eu me calarei; e fazei-me entender em que errei.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Quão poderosas são as palavras da boa razão! Mas que é o que a vossa arguição reprova?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Acaso pretendeis reprovar palavras, embora sejam as razões do desesperado como vento?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Até quereis lançar sortes sobre o órfão, e fazer mercadoria do vosso amigo.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Agora, pois, por favor, olhai para, mim; porque de certo à vossa face não mentirei.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Mudai de parecer, peço-vos, não haja injustiça; sim, mudai de parecer, que a minha causa é justa.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Há iniquidade na minha língua? Ou não poderia o meu paladar discernir coisas perversas?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?