Job 24

Por que o Todo-Poderoso não designa tempos? E por que os que o conhecem não veem os seus dias?

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

Há os que removem os limites; roubam os rebanhos, e os apascentam.

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

Levam o jumento do órfão, tomam em penhor o boi da viúva.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

Desviam do caminho os necessitados; e os oprimidos da terra juntos se escondem.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

Eis que, como jumentos monteses no deserto, saem eles ao seu trabalho, procurando no ermo a presa que lhes sirva de sustento para seus filhos.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

No campo segam o seu pasto, e vindimam a vinha do ímpio.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

Passam a noite nus, sem roupa, não tendo coberta contra o frio.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

Pelas chuvas das montanhas são molhados e, por falta de abrigo, abraçam-se com as rochas.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

Há os que arrancam do peito o órfão, e tomam o penhor do pobre;

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

fazem que estes andem nus, sem roupa, e, embora famintos, carreguem os molhos.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

Espremem o azeite dentro dos muros daqueles homens; pisam os seus lagares, e ainda têm sede.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

Dentro das cidades gemem os moribundos, e a alma dos feridos clama; e contudo Deus não considera o seu clamor.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

Há os que se revoltam contra a luz; não conhecem os caminhos dela, e não permanecem nas suas veredas.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

O homicida se levanta de madrugada, mata o pobre e o necessitado, e de noite torna-se ladrão.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

Também os olhos do adúltero aguardam o crepúsculo, dizendo: Ninguém me verá; e disfarça o rosto.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

Nas trevas minam as casas; de dia se conservam encerrados; não conhecem a luz.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

Pois para eles a profunda escuridão é a sua manhã; porque são amigos das trevas espessas.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

São levados ligeiramente sobre a face das águas; maldita é a sua porção sobre a terra; não tornam pelo caminho das vinhas.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

A sequidão e o calor desfazem as águas da neve; assim faz a cova aos que pecaram.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

A madre se esquecerá dele; os vermes o comerão gostosamente; não será mais lembrado; e a iniquidade se quebrará como árvore.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

Ele despoja a estéril que não dá à luz, e não faz bem à viúva.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

Todavia Deus prolonga a vida dos valentes com a sua força; levantam-se quando haviam desesperado da vida.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

Se ele lhes dá descanso, estribam-se, nisso; e os seus olhos estão sobre os caminhos deles.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

Eles se exaltam, mas logo desaparecem; são abatidos, colhidos como os demais, e cortados como as espigas do trigo.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

Se não é assim, quem me desmentirá e desfará as minhas palavras?

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?