Job 10

Tendo tédio à minha vida; darei livre curso à minha queixa, falarei na amargura da minha alma:

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Direi a Deus: Não me condenes; faze-me saber por que contendes comigo.

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Tens prazer em oprimir, em desprezar a obra das tuas mãos e favorecer o desígnio dos ímpios?

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Tens tu olhos de carne? Ou vês tu como vê o homem?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

São os teus dias como os dias do homem? Ou são os teus anos como os anos de um homem,

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

para te informares da minha iniquidade, e averiguares o meu pecado,

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

ainda que tu sabes que eu não sou ímpio, e que não há ninguém que possa livrar-me da tua mão?

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

As tuas mãos me fizeram e me deram forma; e te voltas agora para me consumir?

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Lembra-te, pois, de que do barro me formaste; e queres fazer-me tornar ao pó?

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Não me vazaste como leite, e não me coalhaste como queijo?

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

De pele e carne me vestiste, e de ossos e nervos me teceste.

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

Vida e misericórdia me tens concedido, e a tua providência me tem conservado o espírito.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Contudo ocultaste estas coisas no teu coração; bem sei que isso foi o teu desígnio.

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Se eu pecar, tu me observas, e da minha iniquidade não me absolverás.

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Se for ímpio, ai de mim! Se for justo, não poderei levantar a minha cabeça, estando farto de ignomínia, e de contemplar a minha miséria.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Se a minha cabeça se exaltar, tu me caças como a um leão feroz; e de novo fazes maravilhas contra mim.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

Tu renovas contra mim as tuas testemunhas, e multiplicas contra mim a tua ira; reveses e combate estão comigo.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Por que, pois, me tiraste da madre? Ah! Se então tivera expirado, e olhos nenhuns me vissem!

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

Então fora como se nunca houvera sido; e da madre teria sido levado para a sepultura.

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Não são poucos os meus dias? Cessa, pois, e deixa-me, para que por um pouco eu tome alento;

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

antes que me vá para o lugar de que não voltarei, para a terra da escuridão e das densas trevas,

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

terra escuríssima, como a própria escuridão, terra da sombra trevosa e do caos, e onde a própria luz é como a escuridão.

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...