Romans 11

Jeg sier altså: Har da Gud forkastet sitt folk? Langt derifra! også jeg er jo en israelitt, av Abrahams ætt, av Benjamins stamme;

Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

Gud har ikke forkastet sitt folk, som han forut kjente. Eller vet I ikke hvad Skriften sier på det sted om Elias, hvorledes han treder frem for Gud mot Israel:

Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

Herre! dine profeter drepte de, dine alter rev de ned, og jeg blev alene tilbake, og de står mig efter livet.

Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

Men hvad sier Guds svar til ham? Jeg har levnet mig syv tusen menn som ikke har bøiet kne for Ba'al.

Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

Således er det da også i denne tid blitt en levning tilbake efter nådens utvelgelse;

Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

men er det av nåde, da er det ikke mere av gjerninger, ellers blir nåden ikke mere nåde.

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

Hvorledes altså? Det som Israel attrår, det har det ikke nådd; men de utvalgte har nådd det, de andre er blitt forherdet,

Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

som skrevet er: Gud gav dem en treghets ånd, øine til ikke å se med og ører til ikke å høre med, inntil den dag idag.

як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

Og David sier: La deres bord bli dem til en strikke og en snare og en felle og en gjengjeldelse for dem!

А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

la deres øine bli formørket, så de ikke ser, og bøi alltid deres rygg!

нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

Jeg sier altså: Har de da snublet for å falle? Langt derifra! men ved deres fall er frelsen kommet til hedningene, forat dette skal vekke dem til nidkjærhet;

Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

men er deres fall en rikdom for verden, og er tapet av dem en rikdom for hedninger, hvor meget mere da deres fylde!

А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

For til eder taler jeg, I hedninger! Så sant som jeg er hedningenes apostel, priser jeg mitt embede,

Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

om jeg bare kunde vekke mine kjødelige frender til nidkjærhet og få frelst nogen av dem.

може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

For er verden blitt forlikt med Gud ved deres forkastelse, hvad annet vil da deres antagelse bli enn liv av døde?

Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

Men er førstegrøden hellig, da er deigen det også, og er roten hellig, da er grenene det også.

А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

Om nu allikevel nogen av grenene blev avbrutt, og du som var en vill oljekvist, blev innpodet iblandt dem og fikk del med dem i oljetreets rot og fedme,

Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

da ros dig ikke mot grenene! men hvis du roser dig, så er det dog ikke du som bærer roten, men roten som bærer dig.

то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

Du vil da si: Grenene blev avbrutt forat jeg skulde bli innpodet.

Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

Vel! ved sin vantro blev de avbrutt, men du står ved din tro; vær ikke overmodig, men frykt!

Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

for sparte Gud ikke de naturlige grener, da vil han heller ikke spare dig.

Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

Så se da Guds godhet og strenghet: Strenghet er over dem som er falt, men over dig er Guds godhet, såfremt du holder dig til hans godhet, ellers skal også du bli avhugget.

Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

Men hine skal også bli innpodet, såfremt de ikke holder ved i sin vantro; for Gud er mektig til å innpode dem igjen.

Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

For blev du avhugget av det oljetre som er vilt av naturen, og mot naturen innpodet i et godt oljetre, hvor meget mere skal de da bli innpodet i sitt eget oljetre, disse som av naturen hører det til.

Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

For jeg vil ikke, brødre, at I skal være uvitende om denne hemmelighet - forat I ikke skal tykkes eder selv kloke - at forherdelse delvis er kommet over Israel, inntil fylden av hedningene er kommet inn,

Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

og således skal hele Israel bli frelst, som skrevet er: Fra Sion skal redningsmannen komme, han skal bortrydde ugudelighet fra Jakob,

і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

og når jeg borttar deres synder, da er dette min pakt med dem.

і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

Efter evangeliet er de fiender for eders skyld, men efter utvelgelsen er de elsket for fedrenes skyld;

Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

for sine nådegaver og sitt kall angrer Gud ikke på.

Бо дари й покликання Божі невідмінні.

For likesom I før var ulydige mot Gud, men nu har fått miskunn ved disses ulydighet,

Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

så har også disse nu vært ulydige, forat de også skal få miskunn ved den miskunn som er blitt eder til del;

так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

for Gud har overgitt dem alle til ulydighet forat han kunde miskunne sig over dem alle.

Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

O dyp av rikdom og visdom og kunnskap hos Gud! Hvor uransakelige hans dommer er, og hvor usporlige hans veier!

О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

For hvem kjente Herrens sinn? eller hvem var hans rådgiver?

Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

Eller hvem gav ham noget først, så han skulde få vederlag igjen?

Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

For av ham og ved ham og til ham er alle ting; ham være æren i evighet! Amen.

Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.