1. Home
  2. Pair
  3. Norsk
  4. Ukrainian
  5. Ps.31

Psalms 31

31:1
Til sangmesteren; en salme av David.
Для дириґетна хору. Псалом Давидів.
31:2
Til dig, Herre, tar jeg min tilflukt. La mig aldri i evighet bli til skamme, frels mig ved din rettferdighet!
На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
31:3
Bøi ditt øre til mig, skynd dig og redd mig, vær mig et klippevern, en borg til å frelse mig!
Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
31:4
For du er min klippe og min borg, og for ditt navns skyld vil du føre og lede mig.
Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
31:5
Du vil føre mig ut av garnet som de lønnlig har lagt for mig; for du er mitt vern.
Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
31:6
I din hånd overgir jeg min ånd; du forløser mig, Herre, du trofaste Gud.
У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
31:7
Jeg hater dem som akter på tomme avguder, men jeg, jeg setter min lit til Herren.
Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
31:8
Jeg vil fryde og glede mig over din miskunnhet, at du har sett min elendighet, aktet på min sjels trengsler;
Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
31:9
du har ikke overgitt mig i fiendehånd, du har satt mine føtter på et rummelig sted.
і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
31:10
Vær mig nådig, Herre! for jeg er i trengsel; borttæret av sorg er mitt øie, min sjel og mitt legeme.
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
31:11
For mitt liv svinner bort med sorg, og mine år med sukk; min kraft er brutt for min misgjernings skyld, og mine ben er uttæret.
бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
31:12
For alle mine fienders skyld er jeg blitt til stor spott for mine naboer og til en skrekk for mine kjenninger; de som ser mig på gaten, flyr for mig.
Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
31:13
Jeg er glemt og ute av hjertet som en død, jeg er blitt som et ødelagt kar.
Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
31:14
For jeg hører baktalelse av mange, redsel fra alle kanter, idet de rådslår sammen imot mig; de lurer på å ta mitt liv.
Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
31:15
Men jeg, jeg setter min lit til dig, Herre! Jeg sier: Du er min Gud.
а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
31:16
I din hånd er mine tider; redd mig av mine fienders hånd og fra mine forfølgere!
В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
31:17
La ditt åsyn lyse over din tjener, frels mig ved din miskunnhet!
Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
31:18
Herre, la mig ikke bli til skamme! for jeg kaller på dig. La de ugudelige bli til skamme, bli tause i dødsriket!
Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
31:19
La løgnens leber bli målløse, som taler frekt imot den rettferdige med overmot og forakt!
нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
31:20
Hvor stor din godhet er, som du har gjemt for dem som frykter dig, som du har vist mot dem som tar sin tilflukt til dig, for menneskenes barns øine!
Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
31:21
Du skjuler dem i ditt åsyns skjul for menneskers sammensvergelser, du gjemmer dem i en hytte for tungers kiv.
Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
31:22
Lovet være Herren! for han har underlig vist sin miskunnhet imot mig i en fast by.
Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
31:23
Og jeg, jeg sa i min angst: Jeg er revet bort fra dine øine. Dog hørte du mine inderlige bønners røst, da jeg ropte til dig.
А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...
31:24
Elsk Herren, alle I hans fromme! Herren vokter de trofaste og gjengjelder rikelig den som farer overmodig frem. Vær ved godt mot, og eders hjerte være sterkt, alle I som venter på Herren!
Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує. Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

© bibleglot.com