Psalms 108

En sang, en salme av David.

Пісня. Псалом Давидів.

Mitt hjerte er rolig, Gud! Jeg vil synge og lovprise, ja, det skal min ære.

Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!

Våkn op, harpe og citar! Jeg vil vekke morgenrøden.

Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

Jeg vil prise dig blandt folkene, Herre, og lovsynge dig blandt folkeslagene.

Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,

For stor over himmelen er din miskunnhet, og inntil skyene din trofasthet.

бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!

Vis dig høi over himmelen, Gud, og din ære over all jorden!

Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!

Forat de du elsker, må bli frelst, så hjelp med din høire hånd og bønnhør oss!

Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!

Gud har talt i sin hellighet. Jeg vil fryde mig; jeg vil utskifte Sikem og opmåle Sukkots dal.

У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.

Mig hører Gilead til, mig hører Manasse til, og Efra'im er vern for mitt hode, Juda er min herskerstav.

Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.

Moab er mitt vaskefat, på Edom kaster jeg min sko, over Filisterland jubler jeg.

Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!

Hvem vil føre mig til den faste by? Hvem leder mig inn til Edom?

Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?

Mon ikke du, Gud, som forkastet oss og ikke drog ut med våre hærer, Gud?

Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

Gi oss hjelp mot fienden, for menneskehjelp er tomhet! Ved Gud skal vi gjøre storverk, og han skal trede ned våre fiender.

Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота! Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!