Proverbs 28

De ugudelige flyr uten at nogen forfølger dem; men de rettferdige er trygge som ungløven.

Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

For et lands frafalls skyld blir dets fyrster mange; men når menneskene er kloke og førstandige, så lever fyrsten lenge.

Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.

En fattig mann som undertrykker småfolk, er et regn som skyller bort kornet, så der ikke blir brød.

Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

De som ikke følger loven, priser de ugudelige, men de som holder loven, strider mot dem.

Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.

Onde mennesker skjønner ikke hvad rett er, men de som søker Herren, skjønner alt.

Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

Bedre er en fattig som vandrer i ustraffelighet, enn en falsk som vandrer på to veier, selv om han er rik.

Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.

Den som følger loven, er en forstandig sønn; men den som holder vennskap med svirebrødre, gjør sin far skam.

Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

Den som øker sitt gods ved rente og ved overmål, han samler for den som forbarmer sig over de fattige.

Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.

Om en vender sitt øre bort og ikke vil høre loven, er endog hans bønn en vederstyggelighet.

Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.

Den som fører de opriktige vill på en ond vei, skal falle i sin egen grav; men de ustraffelige skal arve det som godt er.

Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.

En rik mann er vis i sine egne øine; men en fattig som er forstandig, gjennemskuer ham.

Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.

Når de rettferdige jubler, er alt herlighet og glede; men når de ugudelige kommer sig op, må en lete efter folk.

Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.

Den som skjuler sine misgjerninger, har ingen lykke, men den som bekjenner dem og vender sig fra dem, finner miskunnhet.

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.

Salig er det menneske som alltid frykter; men den som forherder sitt hjerte, faller i ulykke.

Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.

En brølende løve, en omfarende bjørn, slik er en ugudelig hersker over et fattig folk.

Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.

Du fyrste som er fattig på forstand og rik på vold! De som hater urettferdig vinning, skal leve lenge.

Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.

Et menneske som trykkes av blodskyld, er på flukt like til sin grav; ingen må holde på ham.

Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!

Den som lever ustraffelig, skal frelses; men den falske, som vandrer på to veier, skal falle på den ene.

Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

Den som dyrker sin jord, mettes med brød; men den som jager efter tomme ting, mettes med armod.

Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.

En trofast mann får rik velsignelse; men den som haster efter å bli rik, han blir ikke ustraffet.

Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

Å gjøre forskjell på folk er ikke rett, men mangen mann forsynder sig for et stykke brøds skyld.

Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.

Den misunnelige haster engstelig efter gods og vet ikke at mangel skal komme over ham.

Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

Den som irettesetter et menneske, skal siden finne mere yndest enn den som gjør sin tunge glatt.

Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.

Den som plyndrer sin far og sin mor og sier: Det er ingen synd, han er en stallbror til ødeleggeren.

Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.

Den havesyke vekker trette; men den som setter sin lit til Herren, skal trives.

Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.

Den som setter sin lit til sin forstand, han er en dåre; men den som vandrer i visdom, han blir frelst.

Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.

Den som gir til den fattige, skal ikke lide mangel; men den som lukker sine øine, får mange forbannelser.

Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.

Når de ugudelige kommer sig op, skjuler folk sig; men når de omkommer, blir der mange rettferdige.

Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.