Proverbs 19

Bedre er en fattig som vandrer i ustraffelighet, enn en mann med falske leber, som tillike er en dåre.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Også den som ikke bruker omtanke, går det ille, og den som er for snar på foten, treder feil.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Menneskets egen dårskap ødelegger hans vei, men i sitt hjerte vredes han på Herren.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Rikdom skaper mange venner, den fattige blir skilt fra sin venn.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Et falskt vidne skal ikke bli ustraffet, og den som taler løgn, skal ikke komme unda.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Mange smigrer for den gavmilde, og enhver er venn med den som er rundhåndet.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Den fattiges frender hater ham alle; enda mere holder hans venner sig borte fra ham. Han jager efter ord som ikke er å finne.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Den som vinner forstand, elsker sitt liv; den som holder fast ved visdom, finner lykke.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Et falskt vidne skal ikke bli ustraffet, og den som taler løgn, skal omkomme.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Vellevnet høver ikke for en dåre, enda mindre høver det for en træl å herske over fyrster.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Et menneskes klokskap gjør ham langmodig, og det er hans ære at han overser krenkelser.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

En konges vrede er som løvens brøl, men hans yndest som dugg på urter.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

En uforstandig sønn er bare til ulykke for sin far, og en kvinnes tretter er et stadig takdrypp.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Hus og gods er en arv fra foreldre, men en forstandig kvinne er en gave fra Herren.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Dovenskap senker i dyp søvn, og den late skal hungre.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Den som holder budet, holder sig selv i live; den som ikke akter på sin ferd, skal miste sitt liv.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Den som forbarmer sig over den fattige, låner til Herren, og Herren skal gjengjelde ham hans velgjerning.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Tukt din sønn, for det er ennu håp; men la dig ikke drive til å drepe ham!

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Den hvis vrede er stor, bør bøte; for dersom du hjelper ham, får du gjøre det atter og atter.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Hør på råd og ta imot tukt, så du kan bli vis til slutt!

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Det er mange tanker i en manns hjerte, men Herrens råd skal få fremgang.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Et menneskes miskunnhet er hans glede, og en fattig er lykkeligere enn en stormann som lyver.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Herrens frykt fører til liv, og mett får en gå til hvile uten å bli hjemsøkt med ulykke.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Den late stikker sin hånd i fatet, men fører den ikke engang tilbake til sin munn.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Slå spotteren, så vil den uforstandige bli klok; vis den forstandige til rette, så vil han komme til innsikt og kunnskap.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Den som bruker vold mot sin far og jager sin mor bort, er en dårlig, en skamløs sønn.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Hold op, min sønn, med å høre på formaning, når du allikevel bare forviller dig bort fra kunnskaps ord!

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Et ugudelig vidne spotter det som rett er, og de gudløses munn sluker urett.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Straffedommer er fastsatt for spotterne og pryl for dårers rygg.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.