Philippians 2

Er det da nogen trøst i Kristus, er det nogen kjærlighetens husvalelse, er det noget Åndens samfund, er det nogen medfølelse og barmhjertighet,

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

da gjør min glede fullkommen, så I har det samme sinn, idet I har den samme kjærlighet og med én sjel har det ene sinn,

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

ikke gjør noget av trettesyke eller lyst til tom ære, men i ydmykhet akter hverandre høiere enn eder selv,

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

og ikke ser hver på sitt eget, men enhver også på andres beste.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

La dette sinn være i eder, som og var i Kristus Jesus,

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

han som, da han var i Guds skikkelse, ikke aktet det for et rov å være Gud lik,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

men av sig selv gav avkall på det og tok en tjeners skikkelse på sig, idet han kom i menneskers lignelse,

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

og da han i sin ferd var funnet som et menneske, fornedret han sig selv, så han blev lydig inntil døden, ja korsets død.

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

Derfor har og Gud høit ophøiet ham og gitt ham det navn som er over alt navn,

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

så at i Jesu navn skal hvert kne bøie sig, deres som er i himmelen og på jorden og under jorden,

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

Og hver tunge bekjenne at Jesus Kristus er Herre, til Gud Faders ære.

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

Derfor, mine elskede, likesom I alltid har vært lydige, så arbeid, ikke bare som i mitt nærvær, men nu meget mere i mitt fravær, på eders frelse med frykt og beven;

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

for Gud er den som virker i eder både å ville og å virke til hans velbehag.

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

Gjør alt uten knurr og tvil,

Робіть усе без нарікання та сумніву,

forat I kan være ustraffelige og rene, Guds ulastelige barn midt iblandt en vanartet og vrang slekt, iblandt hvilken I viser eder som lys i verden,

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

idet I holder frem livets ord, til ros for mig på Kristi dag, at jeg ikke har løpet forgjeves eller arbeidet forgjeves.

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

Men om jeg og blir ofret mens jeg gjør altertjeneste og bærer eders tro frem som offer, så gleder jeg mig, og gleder mig sammen med eder alle;

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

i like måte gled også I eder, og gled eder sammen med mig!

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

Jeg har det håp i den Herre Jesus at jeg snart kan sende Timoteus til eder, forat også jeg kan bli ved godt mot, når jeg får vite hvorledes det er med eder.

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

For jeg har ingen likesinnet, som opriktig kan ha omsorg for eder;

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

for de søker alle sitt eget, ikke det som hører Kristus Jesus til;

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

men hans prøvede troskap kjenner I, at likesom en sønn tjener sin far, således har han tjent med mig for evangeliet.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Ham håper jeg altså å sende straks jeg ser utgangen på min sak.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Men jeg har den tillit i Herren at jeg og selv skal komme snart.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Og Epafroditus, min bror og medarbeider og medstrider og eders utsending og tjener til å råde bot på min trang, har jeg funnet det nødvendig å sende til eder,

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

da han lengtes efter eder alle og var urolig i hu fordi I hadde hørt at han var blitt syk.

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

For han blev virkelig syk, døden nær; men Gud miskunnet sig over ham, dog ikke bare over ham, men også over mig forat jeg ikke skulde ha sorg på sorg.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

Derfor sender jeg ham dess snarere, forat I kan glede eder ved å se ham igjen, og jeg være mere fri for sorg.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Ta derfor imot ham i Herren med all glede, og hold slike i ære;

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

for det var for Kristi gjernings skyld han kom døden nær, da han våget sitt liv for å utfylle savnet av eder i tjenesten mot mig.

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.