Matthew 22

Og Jesus tok atter til orde og talte til dem i lignelser og sa:

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Himlenes rike er å ligne med en konge som gjorde bryllup for sin sønn.

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

Og han sendte sine tjenere ut for å be de innbudne komme til bryllupet; men de vilde ikke komme.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Atter sendte han andre tjenere ut og sa: Si til de innbudne: Se, jeg har gjort i stand mitt måltid: mine okser og mitt gjø-fe er slaktet, og alt er ferdig; kom til bryllupet!

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Men de brydde sig ikke om det og gikk sin vei, den ene til sin aker, den annen til sitt kjøbmannskap;

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

og de andre tok fatt på hans tjenere, hånte dem og slo dem ihjel.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

Men kongen blev harm, og sendte sine krigshærer ut og drepte disse manndrapere og satte ild på deres by.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Derefter sier han til sine tjenere: Bryllupet er vel ferdig, men de innbudne var det ikke verd;

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

gå derfor ut på veiskjellene og be til bryllups så mange I finner!

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

Så gikk da disse tjenere ut på veiene og fikk sammen alle dem de fant, både onde og gode, og bryllupshuset blev fullt av gjester.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

Da nu kongen gikk inn for å se på dem som satt til bords, så han der en mann som ikke hadde bryllupsklædning på.

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

Og han sa til ham: Min venn! hvorledes er du kommet inn her og har ikke bryllupsklædning på! Men han tidde.

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

Da sa kongen til tjenerne: Bind hender og føtter på ham og kast ham ut i mørket utenfor! Der skal være gråt og tenners gnidsel.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

For mange er kalt, men få er utvalgt.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

Da gikk fariseerne bort og holdt råd om hvorledes de kunde fange ham i ord.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

Og de sendte sine disipler avsted til ham sammen med herodianerne og lot dem si: Mester! vi vet at du er sanndru og lærer Guds vei i sannhet, og ikke bryr dig om nogen, for du gjør ikke forskjell på folk;

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

Si oss da: Hvad tykkes dig? er det tillatt å gi keiseren skatt, eller ikke?

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Men Jesus merket deres ondskap og sa: Hvorfor frister I mig, hyklere?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Vis mig skattens mynt! De rakte ham da en penning.

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

Og han sier til dem: Hvis billede og påskrift er dette?

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

De sier til ham: Keiserens. Da sier han til dem: Gi da keiseren hvad keiserens er, og Gud hvad Guds er!

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

Og da de hørte det, undret de sig, og forlot ham og gikk bort.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Samme dag kom nogen sadduseere til ham, de som sier at det ikke er nogen opstandelse, og de spurte ham og sa:

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

Mester! Moses har sagt: Når en mann dør og ikke har barn, da skal hans bror gifte sig med hans hustru og opreise sin bror avkom.

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

Nu var det hos oss syv brødre; og den første giftet sig og døde, og da han ikke hadde avkom, efterlot han sin hustru til broren.

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Likeså den annen og den tredje, like til den syvende.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

Men sist av alle døde kvinnen.

А по всіх вмерла й жінка.

Men i opstandelsen, hvem av de syv skal da få henne til hustru? for de har jo hatt henne alle sammen.

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Men Jesus svarte og sa til dem: I farer vill fordi I ikke kjenner skriftene og heller ikke Guds kraft.

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

For i opstandelsen hverken tar de til ekte eller gis de til ekte, men de er som Guds engler i himmelen.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

Men om de dødes opstandelse, har I da ikke lest hvad som er sagt eder om den av Gud, som sier:

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

Jeg er Abrahams Gud og Isaks Gud og Jakobs Gud? Han er ikke de dødes Gud, men de levendes.

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

Og da folket hørte det, var de slått av forundring over hans lære.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

Men da fariseerne hørte at han hadde stoppet munnen på sadduseerne, kom de sammen;

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

og en av dem, en lovkyndig, spurte for å friste ham:

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

Mester! hvilket bud er det største i loven?

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

Han sa til ham: Du skal elske Herren din Gud av alt ditt hjerte og av all din sjel og av all din hu.

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

Dette er det største og første bud.

Це найбільша й найперша заповідь.

Men det er et annet som er like så stort: Du skal elske din næste som dig selv.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

På disse to bud hviler hele loven og profetene.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Men mens fariseerne var samlet, spurte Jesus dem:

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

Hvad tykkes eder om Messias? hvis sønn er han? De sier til ham: Davids.

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

Han sier til dem: Hvorledes kan da David i Ånden kalle ham herre, når han sier:

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

Herren sa til min herre: Sett dig ved min høire hånd, til jeg får lagt dine fiender under dine føtter!

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Kaller nu David ham herre, hvorledes kan han da være hans sønn?

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

Og ingen kunde svare ham et ord, og heller ikke vågde nogen å spørre ham mere fra den dag.

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.