Matthew 21

Og da de kom nær til Jerusalem og var kommet til Betfage ved Oljeberget, da sendte Jesus to disipler avsted og sa til dem:

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

Gå inn i den by som ligger rett for eder, og straks skal I finne en aseninne bundet og en fole hos den; løs dem, og før dem til mig!

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

Og dersom nogen sier noget til eder, da skal I si: Herren har bruk for dem; så skal han straks sende dem.

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

Men dette skjedde forat det skulde opfylles som er talt ved profeten, som sier:

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

Si til Sions datter: Se, din konge kommer til dig, saktmodig og ridende på et asen, på trældyrets fole.

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

Disiplene gikk da avsted og gjorde som Jesus bød dem;

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

de hentet aseninnen og folen, og la sine klær på dem; og han satte sig oppå.

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

Og størstedelen av folket bredte sine klær på veien, andre hugg grener av trærne og strødde dem på veien,

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

og folket som gikk foran og fulgte efter, ropte: Hosianna Davids sønn! Velsignet være han som kommer i Herrens navn! Hosianna i det høieste!

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

Og da han drog inn i Jerusalem, kom hele byen i bevegelse og sa: Hvem er dette?

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

Men folket sa: Dette er profeten Jesus fra Nasaret i Galilea.

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

Og Jesus gikk inn i Guds tempel og drev ut alle dem som solgte og kjøpte i templet, og pengevekslernes bord og duekremmernes stoler veltet han,

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

og han sa til dem: Det er skrevet: Mitt hus skal kalles et bedehus. Men I gjør det til en røverhule.

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

Og det kom blinde og halte til ham i templet, og han helbredet dem.

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

Men da yppersteprestene og de skriftlærde så de undergjerninger han gjorde, og barna som ropte i templet: Hosianna Davids sønn! da blev de vrede og sa til ham:

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

Hører du hvad disse sier? Men Jesus sa til dem: Ja! Har I aldri lest: Av umyndiges og diendes munn har du beredt dig lovprisning?

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

Og han forlot dem og gikk utenfor byen til Betania, og var der natten over.

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

Om morgenen, da han gikk til byen igjen, blev han hungrig,

А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

og da han så et fikentre ved veien, gikk han bort til det, men fant ikke noget på det uten bare blad. Da sa han til det: Aldri i evighet skal det mere vokse frukt på dig. Og straks visnet fikentreet.

І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

Og da disiplene så det, undret de sig og sa: Hvorledes gikk det til at fikentreet straks visnet?

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

Men Jesus svarte og sa til dem: Sannelig sier jeg eder: Dersom I har tro og ikke tviler, da skal I ikke alene kunne gjøre dette med fikentreet, men endog om I sier til dette fjell: Løft dig op og kast dig i havet, så skal det skje;

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

og alt det I beder om med tro i eders bønn, det skal I få.

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

Og da han var kommet inn i templet og lærte der, gikk yppersteprestene og folkets eldste til ham og sa: Med hvad myndighet gjør du dette, og hvem har gitt dig denne myndighet?

А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

Jesus svarte og sa til dem: Også jeg vil spørre eder om en ting; sier I mig det, da skal også jeg si eder med hvad myndighet jeg gjør dette.

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

Johannes' dåp, hvorfra var den? fra himmelen eller fra mennesker? Da tenkte de ved sig selv og sa: Sier vi: Fra himmelen, da sier han til oss: Hvorfor trodde I ham da ikke?

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

Men sier vi: Fra mennesker, da frykter vi for folket; for alle holder Johannes for en profet.

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

De svarte da Jesus og sa: Vi vet det ikke. Da sa også han til dem: Så sier heller ikke jeg eder med hvad myndighet jeg gjør dette.

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

Men hvad tykkes eder? En mann hadde to sønner, og han gikk til den ene og sa: Sønn, gå idag og arbeid i min vingård!

А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

Men han svarte: Jeg vil ikke. Men siden angret han det og gikk.

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

Og han gikk til den andre og sa det samme til ham. Han svarte: Ja, herre! men gikk ikke.

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

Hvem av de to gjorde nu farens vilje? De sier: Den første. Jesus sier til dem: Sannelig sier jeg eder at toldere og skjøger kommer før inn i Guds rike enn I.

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

For Johannes kom til eder på rettferdighets vei, og I trodde ham ikke, men tolderne og skjøgene trodde ham; men I, enda I så det, angret I det ikke siden, så I trodde ham.

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

Hør en annen lignelse: Det var en husbond som plantet en vingård, og han satte et gjerde omkring den og gravde en vinperse i den og bygget et tårn, og så leide han den ut til vingårdsmenn og drog utenlands.

Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

Da det nu led mot frukttiden, sendte han sine tjenere til vingårdsmennene for å ta imot den frukt som han skulde ha;

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

og vingårdsmennene tok hans tjenere: en slo de, en drepte de, en stenet de.

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

Atter sendte han andre tjenere, flere enn de første, og de gjorde likeså med dem.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Men til sist sendte han sin sønn til dem og sa: De vil undse sig for min sønn.

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

Men da vingårdsmennene så sønnen, sa de sig imellem: Dette er arvingen; kom, la oss slå ham ihjel, så vi kan få hans arv!

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

Og de tok ham og kastet ham ut av vingården og slo ham ihjel.

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

Når nu vingårdens herre kommer, hvad skal han da gjøre med disse vingårdsmenn?

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

De sier til ham: Ille skal han ødelegge disse illgjerningsmenn, og vingården skal han leie ut til andre vingårdsmenn, som gir ham frukten i rette tid.

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

Jesus sier til dem: Har I aldri lest i skriftene: Den sten som bygningsmennene forkastet, den er blitt hjørnesten; av Herren er dette gjort, og det er underfullt i våre øine?

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Derfor sier jeg eder: Guds rike skal tas fra eder og gis til et folk som bærer dets frukter.

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

Og den som faller på denne sten, han skal knuses, men den som den faller på, ham skal den smuldre til støv.

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

Og da yppersteprestene og fariseerne hørte hans lignelser, skjønte de at han talte om dem.

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

Og de søkte å gripe ham, men fryktet for folket; for det holdt ham for en profet.

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.