Job 9

9:1

Da tok Job til orde og sa:

А Йов відповів та й сказав:

9:2

Ja visst, jeg vet at det er så; hvorledes skulde en mann kunne ha rett mot Gud?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

9:3

Om han hadde lyst til å gå i rette med Gud, kunde han ikke svare ham ett til tusen.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

9:4

Vis som han er av hjerte og veldig i styrke - hvem trosset ham og kom vel fra det,

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

9:5

han som flytter fjell før de vet av det, som velter dem i sin vrede,

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

9:6

som ryster jorden, så den viker fra sitt sted, og dens støtter bever,

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

9:7

som byder solen, så den ikke går op, og som setter segl for stjernene,

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

9:8

som alene utspenner himmelen og skrider frem over havets høider,

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9:9

som har skapt Bjørnen, Orion og Syvstjernen og Sydens stjernekammere,

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

9:10

som gjør store, uransakelige ting og under uten tall?

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

9:11

Han går forbi mig, og jeg ser ham ikke; han farer forbi, og jeg merker ham ikke.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

9:12

Han griper sitt rov - hvem vil hindre ham, hvem vil si til ham: Hvad gjør du?

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

9:13

Gud holder ikke sin vrede tilbake; under ham måtte Rahabs hjelpere bøie sig.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

9:14

Hvorledes skulde da jeg kunne svare ham og velge mine ord imot ham,

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

9:15

jeg som ikke kunde svare om jeg enn hadde rett, men måtte be min dommer om nåde!

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

9:16

Om jeg ropte, og han svarte mig, kunde jeg ikke tro at han hørte min røst,

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

9:17

han som vilde knuse mig i storm og uten årsak ramme mig med sår på sår,

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

9:18

som ikke vilde tillate mig å dra ånde, men vilde mette mig med lidelser.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

9:19

Gjelder det styrke, så sier han: Se, her er jeg! Gjelder det rett: Hvem vil stevne mig?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

9:20

Hadde jeg enn rett, skulde dog min egen munn dømme mig skyldig; var jeg enn uskyldig, vilde han dog si at jeg hadde urett.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

9:21

Skyldløs er jeg; jeg bryr mig ikke om å leve - jeg forakter mitt liv.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

9:22

Det kommer ut på ett; derfor sier jeg: Skyldløs eller ugudelig - han gjør dem begge til intet.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

9:23

Når svepen brått rammer med død, spotter han de uskyldiges lidelse.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

9:24

Jorden er gitt i den ugudeliges hånd; han tilhyller dens dommeres åsyn. Er det ikke han som gjør det, hvem er det da?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

9:25

Mine dager har vært hastigere enn en løper; de er bortflyktet uten å ha sett noget godt;

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

9:26

de har faret avsted som båter av rør, som en ørn som slår ned på sitt bytte.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

9:27

Om jeg sier: Jeg vil glemme min sorg, jeg vil la min mørke mine fare og se glad ut,

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

9:28

da gruer jeg for alle mine plager; jeg vet jo at du ikke frikjenner mig.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

9:29

Jeg skal jo være ugudelig - hvorfor gjør jeg mig da forgjeves møie?

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

9:30

Om jeg tvettet mig med sne og renset mine hender med lut,

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

9:31

da skulde du dyppe mig i en grøft, så mine klær vemmedes ved mig.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

9:32

For han er ikke en mann som jeg, så jeg kunde svare ham, så vi kunde gå sammen for retten;

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

9:33

det er ikke nogen voldgiftsmann mellem oss, som kunde legge sin hånd på oss begge.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

9:34

Når han bare tok sitt ris bort fra mig, og hans redsler ikke skremte mig!

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

9:35

Da skulde jeg tale uten å reddes for ham; for slik er jeg ikke, det vet jeg med mig selv.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...