Isaiah 24

Se, Herren tømmer jorden og legger den øde; han omskifter dens skikkelse og adspreder dem som bor på den.

Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.

Da går det presten som folket, herren som trælen, fruen som trælkvinnen, selgeren som kjøperen, låntageren som långiveren, ågerkaren som hans skyldner.

І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.

Tømmes, ja tømmes skal jorden og plyndres, ja plyndres; for Herren har talt dette ord.

Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,

Jorden sørger og visner bort; jorderike sykner og visner bort; de ypperste av dem som bor på jorden, sykner bort.

засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...

Og jorden er vanhelliget under dem som bor på den; for de har krenket lovene, overtrådt budet, brutt den evige pakt.

Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...

Derfor fortærer forbannelse jorden, og de som bor på den, må bøte; derfor brenner jordboerne, og det blir bare få mennesker igjen.

Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...

Mosten visner, vintreet sykner bort; alle de som før var så hjerteglade, sukker nu.

Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,

Det er forbi med gleden ved trommenes lyd, det er slutt med de jublendes larm; det er forbi med gleden ved citarens klang.

спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!

De drikker ikke lenger vin under sang; besk er den sterke drikk for dem som drikker den.

При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...

Nedbrutt er den øde by; stengt er hvert hus, så ingen kan gå inn.

Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...

På gatene lyder klagerop over vinen; all glede er borte, landets fryd er blitt landflyktig.

На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,

Tilbake i byen er bare ødeleggelse, og porten er slått i stumper og stykker.

позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...

For således skal det gå til blandt folkene på jorden som når oliven slåes ned, som ved efterhøsten, når vinhøsten er forbi.

Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.

De, de skal opløfte sin røst og rope med fryd; over Herrens herlighet jubler de fra havet.

Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.

Ær derfor Herren, I som bor i Østens land; ær Herrens, Israels Guds navn, I som bor på havets øer!

Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!

Fra jordens ytterste kant hører vi lovsanger: Ære være den Rettferdige! Men jeg sier: Jeg forgår, jeg forgår, ve mig! Røvere røver, ja, røvere røver og plyndrer.

Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!

Gru og grav og garn over dig, du som bor på jorden!

Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!

Og det skal skje at den som flyr for den grufulle larm, skal falle i graven, og den som kommer op av graven, skal fanges i garnet; for slusene i det høie er åpnet, og jordens grunnvoller skjelver.

І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...

Jorden brister, ja, den brister; jorden revner, ja, den revner; jorden rystes, ja, den rystes.

Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...

Jorden skal rave som den drukne og svinges hit og dit som en hengekøi, og dens misgjerning skal gynge på den, og den skal falle og ikke reise sig mere.

Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!

På den tid skal Herren hjemsøke himmelens hær i det høie og jordens konger nede på jorden;

І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,

og de skal samles sammen som fanger i hulen og settes fast i fengslet, og langt om lenge skal de få sin straff.

і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!

Og månen skal blyges, og solen skamme sig; for Herren, hærskarenes Gud, er konge på Sions berg og i Jerusalem, og for hans eldstes øine er det herlighet.

Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!