II Corinthians 6

Men som medarbeidere formaner vi eder også at I ikke forgjeves må ta imot Guds nåde.

А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.

Han sier jo: På den tid som behaget mig, bønnhørte jeg dig, og på frelsens dag kom jeg dig til hjelp. Se, nu er en velbehagelig tid, se, nu er frelsens dag!

Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

Og vi gir ikke i noget stykke noget anstøt, forat ikke tjenesten skal bli lastet,

Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,

men viser oss i alt som Guds tjenere: ved stort tålmod i trengsler, i nød, i angst,

а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,

under slag, i fengsler, i oprør, i strengt arbeid, i nattevåk, i faste;

у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,

ved renhet, ved skjønnsomhet, ved langmodighet, ved godhet, ved den Hellige Ånd, ved uskrømtet kjærlighet,

у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,

ved sannhets ord, ved Guds kraft, ved rettferds våben på høire og venstre side;

у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,

i ære og vanære, med ondt rykte og godt rykte, som forførere og dog sanndrue,

через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;

som ukjente og dog velkjente; som de som dør, og se, vi lever, som de som refses og dog ikke ihjelslåes,

як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;

som bedrøvede, men alltid glade, som fattige, som dog gjør mange rike, som de som intet har og dog eier alt.

як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

Vår munn er oplatt mot eder, I korintiere, vårt hjerte har utvidet sig.

Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!

I har ikke trangt rum hos oss, men det er trangt i eders hjerte.

У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!

Men like for like - jeg taler som til barn - utvid også I eders hjerter!

Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!

Dra ikke i fremmed åk med vantro! for hvad samlag har rettferd med urett, eller hvad samfund har lys med mørke?

До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?

Og hvad samklang er det mellem Kristus og Belial, eller hvad lodd og del har en troende med en vantro?

Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?

Og hvad enighet er det mellem Guds tempel og avguder? Vi er jo den levende Guds tempel, som Gud har sagt: Jeg vil bo iblandt dem og ferdes iblandt dem, og jeg vil være deres Gud, og de skal være mitt folk.

Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

Derfor, gå ut fra dem og skill eder fra dem, sier Herren, og rør ikke ved urent, så skal jeg ta imot eder,

Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,

og jeg vil være eder en far, og I skal være mig sønner og døtre, sier Herren, den Allmektige.

і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!