II Corinthians 2

Men også for min egen skyld foresatte jeg mig at jeg ikke atter vilde komme til eder med sorg.

А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.

For hvis jeg gjør eder sorg, hvem er det da som gjør mig glad, uten den som jeg gjør sorg?

Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?

Og just i det øiemed skrev jeg, forat jeg ikke, når jeg kom, skulde få sorg av dem som jeg burde ha glede av, idet jeg har den tillit til eder alle at min glede er eders alles glede.

І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!

For med megen trengsel og angst i hjertet skrev jeg til eder under mange tårer, ikke for å gjøre eder sorg, men forat I skulde kjenne den kjærlighet som jeg særlig har til eder.

Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

Men er det nogen som har voldt sorg, da er det ikke mig han har voldt sorg, men delvis - at jeg ikke skal være for hård - eder alle.

А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.

Det er nok for ham med den straff han har fått av de fleste,

Досить такому карання того, що від багатьох,

så at I derimot heller skal tilgi og trøste ham, forat han ikke skal gå til grunne i ennu større sorg.

через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.

Derfor ber jeg eder å la kjærlighet råde mot ham.

Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!

For derfor var det også jeg skrev, for å få vite om I holder prøve, om I er lydige i alt.

Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.

Men den som I tilgir noget, ham tilgir og jeg; for det jeg har tilgitt - om jeg har hatt noget å tilgi - det har jeg gjort for eders skyld, for Kristi åsyn, forat vi ikke skal dåres av Satan;

А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

for ikke er vi uvitende om hans tanker.

щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!

Da jeg kom til Troas for Kristi evangeliums skyld, og en dør var mig oplatt i Herren, hadde jeg ingen ro i min ånd, fordi jeg ikke fant Titus, min bror,

А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,

men jeg sa farvel til dem og drog videre til Makedonia.

не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.

Men Gud være takk, som alltid lar oss vinne seier i Kristus og ved oss åpenbarer sin kunnskaps duft på hvert sted!

А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!

For vi er en Kristi vellukt for Gud, blandt dem som blir frelst, og blandt dem som går fortapt,

Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,

for disse en duft av død til død, for hine en duft av liv til liv. Og hvem er vel duelig til dette?

для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?

For vi er ikke, som de mange, slike at vi forfalsker Guds ord til egen vinning; men som i renhet, ja som av Gud, taler vi for Guds åsyn i Kristus.

Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!