Job 3

I muri i tenei ka puaki te mangai o Hopa, a ka kanga e ia tona ra.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

Na ka oho a Hopa, ka mea,

І Йов заговорив та й сказав:

Kia ngaro te ra i whanau ai ahau, te po i korerotia ai, He tamaroa kei roto i te kopu.

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

Waiho taua ra mo te pouri; kaua e tirohia iho e te Atua i runga; kaua hoki e whitingia e te marama.

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

Kia poke ia i te pouri, i te atarangi hoki o te mate; kia tauria iho e te kapua; kia whakawehia ano hoki e te whakapouritanga o te ra.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

Na ko taua po, kia mau pu i te pouri kerekere: kei honoa ki nga ra o te tau; kei huihuia atu ina taua nga marama.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

Nana, kia mokemoke taua po, kaua te reo koa e uru ki roto.

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

Kia kanga hoki e te hunga kanga i te ra, e te hunga mohio ki te whakaara rewiatana.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

Kia pouri nga whetu o tona kakarauritanga; kia tatari ki te marama, a kahore noa iho; kei kite hoki i te takiritanga ata.

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

Mona kihai i tutaki i nga tatau o te kopu o toku whaea, kihai i huna i te mauiui kei kitea e ahau.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

He aha ahau te mate ai i te kopu? He aha te hemo ai i toku putanga mai i te kopu?

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

He aha i rite wawe ai nga turi moku, me nga u hei ngote maku?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

Me i pena, kua ata takoto ahau, te ai he whakaohooho, moe ana ahau: katahi ahau ka whai okiokinga,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

I roto i nga kingi, i nga kaiwhakatakoto whakaaro o te whenua i hanga nei i nga wahi mokemoke mo ratou,

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

I roto ranei i nga rangatira whai koura, o ratou nei whare ki tonu i te hiriwa:

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

Kua kahore noa iho ranei, kua pera me te materoto e ngaro nei, me nga kohungahunga kahore nei e kite i te marama.

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

Mutu ake i reira te whakararuraru a te hunga kino; okioki ana i reira te hunga kua mauiui nga uaua.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

Ata noho ana nga herehere i reira, te rongo i te reo o te kaitukino.

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

Kei reira te iti, te rahi, kahore hoki he rangatira o te pononga.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

He aha te marama i homai ai ki te tangata kei roto nei i te mate? te ora ki te tangata kua kawa te wairua?

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

E koingo nei ki te mate, heoi kahore noa iho; e keri ana kia taea ia, nui atu i te keri i nga taonga huna.

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

Hari pu ratou, koa ana, ina kitea te urupa.

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

He aha ano te marama i homai ai ki te tangata kua huna nei tona ara, kua oti nei te tutakitaki mai e te Atua?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

Kiano hoki ahau i kai, kua tae mai taku mapu: ano he wai oku hamama e ringihia ana.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

No te mea kua tae mai ki ahau te mea whakawehi e wehi nei ahau; ko taku e pawera nei kua pa ki ahau.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

Kahore oku humarie, kahore oku ata noho, ehara i te mea e okioki ana; na kua puta te raruraru.

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...