I Chronicles 5

Na, ko nga tama a Reupena matamua a Iharaira; ko ia hoki te matamua; heoi, i te mea i whakapokea e ia te moenga o tona papa, ka hotau tona matamuatanga ki nga tama a Hohepa, tama a Iharaira; na e kore te whakapapa e timata i te matamua.

А сини Рувима, Ізраїлевого первородженого, бо він первороджений, та за збезчещення ним ложа свого батька перворідство було дане синам Йосипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворідства.

I nui ake hoki a Hura i ona tuakana, teina, he uri hoki nona te tino rangatira: otiia i a Hohepa te matamuatanga:

Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і князем, сильнішим від нього, а перворідство дісталося Йосипові.

Ko nga tama a Reupena matamua a Iharaira; ko Enoka, ko Paru, ko Heterono, ko Karami.

Сини Рувима, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.

Ko nga tama a Hoera; ko tana tama ko Hemaia, ko tana tama ko Koko, ko tana tama ko Himei;

Йоїлові сини: Шемая син його, його син Ґоґ, син його Шім'ї,

Ko tana tama ko Mika; ko tana tama ko Reaia; ko tana tama ko Paara;

син його Міха, син його Реая, син його Баал,

Ko tana tama ko Peeraha, ko tera i riro parau ra i a Tirikata Pirinehere kingi o Ahiria; he rangatira ia no nga Reupeni.

син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Рувимівців.

Na, ko ona teina me o ratou hapu, ki te whakapapatia o ratou whakatupuranga; ko nga tino rangatira ko Teiere, ko Hakaraia,

А брати його, за його родами, у приписуванні за потомством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,

Ko Pera tama a Atata, tama a Hema, tama a Hoera, i noho nei ki Aroere a tae noa ki Nepo, ki Paarameono;

і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.

I nohoia ano e ia te taha ki te rawhiti, tae noa ki te koraha e takoto mai ana i te awa i Uparati: no te mea i nui haere a ratou kararehe ki te whenua o Kireara.

А на схід він сидів аж до виходу на пустиню від річки Ефрат, бо їхні череди в ґілеадському краї стали численні.

Na i nga ra o Haora ka whawhaitia e ratou nga Hakari, hinga iho i o ratou ringa; noho ana ratou ki o ratou teneti i te whenua katoa o Kireara ki te rawhiti.

А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наметах на всім просторі на схід від Ґілеаду.

Na ko nga tama a Kara i noho i te ritenga mai o to ratou i te whenua o Pahana tae noa ki Hareka:

А Ґадові сини сиділи навпроти них у башанському краї аж до Салхи.

Ko Hoera te upoko, muri iho ko Hapana, ko Taanai, ko Hapata i Pahana.

Йоїл голова, а Шафам другий, і Янай, і Шафат у Башані.

Na, ko o ratou teina o nga whare o o ratou matua: ko Mikaera, ko Mehurama, ko Hepa, ko Torai, ko Takana, ko Tia, ko Epere, tokowhitu.

А їхні браття за домами своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, семеро.

Ko nga tama enei a Apihaira tama a Huri, tama a Taroa, tama a Kireara, tama a Mikaera, tama a Tehihai, tama a Taharo, tama a Putu;

Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.

Ko Ahi tama a Apariere, tama a Kuni; ko te upoko ia o nga whare o o ratou matua.

Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови дому батьків їх.

A noho ana ratou ki Kireara o Pahana, ki ona pa ririki, ki nga taha ano o Harono, ki o ratou taha ki waho.

І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасовиськах Шарону, на місцях виходу їх.

He mea whakapapa enei katoa i nga ra o Iotama kingi o Hura, i nga ra ano o Ieropoama kingi o Iharaira.

Усі вони були переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.

Ko nga tama a Reupena, ratou ko nga Kari, ko tetahi tanga o te hapu o Manahi, no te hunga toa, he hunga hapai i te whakangungu rakau, i te hoari, he hunga kopere i te kopere, e mahio ana hoki ki te whawhai, e wha tekau ma wha mano e whitu rau e ono tekau taua hunga i ahei te haere ki te whawhai.

Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військових, що носять щита й меча та натягують лука, та випрактикуваних у війні було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдесят, що виходили з військом.

I whawhai hoki ratou ki nga Hakari, ki Ieturu, ki Napihi, ki Norapa.

І провадили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.

I awhinatia ano ratou ki te whawhai ki a ratou, a ka homai nga Hakari ki o ratou ringa, ratou ko o ratou hoa katoa: i karanga hoki ratou ki te Atua i te whawhaitanga, a tahuri ana ia ki a ratou; mo ratou i whakawhirinaki ki a ia.

І дана була їм поміч на них, і віддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, і Він був ублаганий, бо вони надіялися на Нього.

I riro ano hoki i a ratou a ratou kararehe; o a ratou kamera e rima tekau mano, o nga hipi e rua rau e rima tekau mano, o nga kaihe e rua mano, o nga tangata kotahi rau mano.

І вони зайняли їхні череди: їхніх верблюдів п'ятдесят тисяч, і дрібної худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а людських душ сто тисяч.

He tokomaha hoki i hinga, mate rawa: na te Atua hoki te whawhai; a noho ana ratou ki to ratou wahi a taea noatia te whakaraunga.

Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.

I noho ano nga tama a tetahi tanga o he hapu o Manahi ki te whenua; i tini haere ano ratou ki Pahana a tae noa ki Paaraheremona, ki Heniri, ki Maunga Heremona ano.

А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилися.

Na ko nga upoko enei o nga whare o o ratou matua; ara ko Epere, ko Ihi, ko Eriere, ko Atariere, ko Heremaia, ko Horawia, ko Tahariere, he hunga nunui, he marohirohi, he hunga ingoa nui, he upoko ano no nga whare o o ratou matua.

А оце голови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, мужі відважні, мужі славні, голови домів їхніх батьків.

Na kua he ratou ki te Atua o o ratou matua, kua whai, kua puremu ki nga atua o nga iwi o te whenua i huna nei e te Atua i to ratou aroaro.

Та спроневірилися вони Богові своїх батьків, і блудили за богами народів Краю, яких Бог вигубив перед ними.

Na ka whakaohokia e te Atua o Iharaira te wairua o Puru kingi o Ahiria, te wairua hoki o Tirikata Pirinehere kingi o Ahiria, a whakaraua ana ratou e ia, ara nga Reupeni, nga Kari, me tetahi tanga o te hapu o Manahi, a kawea ana ratou e ia ki Har aha, ki Haporo, ki Hara, ki te awa o Kotana a taea noatia tenei ra.

І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він виселив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня. Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі. А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл. А сини Амрамові: Аарон, і Мойсей, і Міріям. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар. Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую, а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі. А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота. Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува. А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца. А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана. А Йоханан породив Азарію, це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломон в Єрусалимі. І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува. А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума. А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію. А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака. А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоносора.