Job 41

Indro, foana ny fihendrena azy; Tsy mahakivy va na dia ny fijery azy aza?

Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

Tsy misy sahy manao vi-very hanaitra azy; Koa iza kosa no mahajanona eo anatrehako?

Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

Iza no nanome Ahy aloha mba hamaliako azy? Ny eny ambanin'ny lanitra rehetra dia Ahy avokoa.

Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

Tsy mbola hangina Aho ny amin'ny momba ny tenany sy ny heriny ary ny fahatsaran'ny endriny.

Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

Iza no mahasonga ny fitafiany anoloany? Na iza no sahy hiditra ao amin'ny nifiny roa sosona?

Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

Iza no mahasokatra ny varavaran'ny tavany? Mahatsiravina ny nifiny manodidina!

Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

Reharehany ny faharaoraon'ny kirany, mihidy avokoa toy ny voapetaka mafy amin'ny tombo-kase ireo;

Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

Mikirindro ireo, ka tsy azon'ny rivotra idirana eo anelanelany.

Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

Mifanindry lany ireo sady mifaniditra ka tsy azo sarahina,

Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

Ny fieviny dia mampamirapiratra fahazavana, ary ny masony dia tahaka ny hodimason'ny maraina.

Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

Lelafo no mivoaka avy amin'ny vavany; Kilalaon'afo no mipariaka avy aminy.

Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

Ny vavorony dia ivoahan'ny setroka, tahaka ny avy amin'ny vilany mangotraka, na amin'ny fahandroana.

Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

Ny fofonainy mampirehitra arina, ary misy lelafo mivoaka avy amin'ny vavany.

Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

Ny vozony no itoeran'ny hery; Ary mibitaka eo alohany ny fampahatahorana.

Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

Mivalombalona ny hotraka amin'ny tenany; Mafy ireny ka tsy azo endahana.

М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

Mafy tahaka ny vato ny fony; Eny, mafy tahaka ny vato fikosoham-bary.

Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

Raha mitsangana izy, dia raiki-tahotra ny mahery; Eny, toran-kovitra ireo ka tsy mahavoa.

Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

Raha misy mamely azy amin'ny sabatra dia tsy mahalaitra, na amin'ny lefom-pohy, na ny firombaka, na ny zana-tsipìka.

Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

Ataony toy ny mololo ny vy, ary toy ny hazo momoka ny varahina.

За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

Tsy mampandositra azy ny zana-tsipìka; Ataony ho toy ny vodivary ny vaton'antsamotady.

Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

Ataony ho toy ny vodivary koa ny langilangy; Ihomehezany ny fanetsehana ny lefona.

Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

Ny takibany dia tahaka ny tavim-bilany maranitra; Mamelatra fivelezam-bary maranitra eo amin'ny fotaka izy.

Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

Mampandevy ny lalina ho tahaka ny ao am-bilany izy; Manao ny ranomasina ho tahaka ny vilany misy menaka manitra izy.

Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

Mampahazava ny lalany eo aoriany izy. Ataon'ny olona ho toy ny volo fotsy ny lalina.

Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

Tsy misy tahaka azy eny ambonin'ny tany, izay voaforona tsy hahalala tahotra.

Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

Ny avo rehetra jereny avokoa; Mpanjakan'ny bibi-dia rehetra izy

він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!