Job 14

Ny olona tera-behivavy dia vitsy andro sady vontom-pahoriana.

Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

Mitsimoka tahaka ny voninkazo izy ka jinjana, ary mihelina tahaka ny aloka izy ka tsy mitoetra.

вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...

kanefa amin'izay toy izany foana no ampihiratanao ny masonao? ka dia izay izaho avy no entinao hifandahatra aminao amin'ny fitsarana!

І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

Aiza no misy madio ateraky ny tsy madio? Tsy misy na dia iray akory aza.

Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

Raha voafetra ny androny, ary voatendrinao ny isan'ny volana iainany, ary asianao fefy tsy azony ihoarana,

Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

Dia mihodina tsy hanatrika azy Hianao, mba hitsaharany, ka hifaliany amin'ny androny toy ny mpikarama.

відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...

Fa azo antenaina ny hazo, satria na dia kapaina aza izy, dia mbola hitsimoka indray, ka tsy maintsy hisy ny solofony;

Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

Na dia efa tonga antitra ao amin'ny tany aza ny fakany, ary maty ao amin'ny vovoka ny fotony,

якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

Raha mahare ny fofon-drano izy, dia hitsimoka indray. Ka handrahaka tahaka ny hazo tanora nambolena.

то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

Fa ny olona kosa maty ka miampatra; Eny, miala aina ny olona, ary aiza izy?

А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

Ny rano miala eo amin'ny kamory, ary ny ony mihena ka ritra,

Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

Ary toy izany koa ny olona; mandry izy ka tsy hitsangana intsony; Eny, mandra-paha-tsy hisian'ny lanitra dia tsy hahatsiaro izy na hofohazina amin'ny torimasony.

так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

Enga anie ka hanafina ahy any amin'ny fiainan-tsi-hita Hianao Ka hampiery ahy mandra-pahafaky ny fahatezeranao! Ary hanendry fetr'andro ho ahy, dia hahatsiaro ahy

О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

Raha maty ny olona, moa ho velona indray va izy? Raha izany, dia hiandry mandritra ny andro fanafihako aho, mandra-pahatongan'ny fahafahako.

Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!

Dia hiantso Hianao, ary izaho hamaly Anao; ary mba halahelo ny asan'ny tananao Hianao.

Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

Fa ankehitriny manisa ny diako Hianao; Tsy mitsikilo ny fahotako va Hianao?

бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,

Efa voaisy tombo-kase ny kitapo misy ny fahadisoako; Ary voazaitranao ny heloko.

провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...

Kanefa na dia ny tendrombohitra aza, raha mianjera, dia mihalevona; Ary ny vatolampy dia afindra hiala amin'ny fitoerany;

Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

Lanin'ny rano ny vato; ary indaosin'ny riaka ny vovo-tany: Toy izany no fanimbanao ny fanantenan'ny zanak'olombelona.

каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...

Mandresy azy ho mandrakizay Hianao, ka lasa izy; Manova ny tarehiny Hianao ka mampandeha azy.

Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...

Omem-boninahitra ny zanany nefa tsy fantany; Ary mietry ireo, nefa tsy hitany.

Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...

Ny mihatra amin'ny tenany ihany no mampanaintaina azy, ary ny mihatra amin'ny tenany ihany no mampalahelo ny fanahiny.

Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..