Romans 11

I say then, Hath God cast away his people? God forbid. For I also am an Israelite, of the seed of Abraham, of the tribe of Benjamin.

Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

God hath not cast away his people which he foreknew. Wot ye not what the scripture saith of Elias? how he maketh intercession to God against Israel, saying,

Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

Lord, they have killed thy prophets, and digged down thine altars; and I am left alone, and they seek my life.

Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

But what saith the answer of God unto him? I have reserved to myself seven thousand men, who have not bowed the knee to the image of Baal.

Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

Even so then at this present time also there is a remnant according to the election of grace.

Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

And if by grace, then is it no more of works: otherwise grace is no more grace. But if it be of works, then is it no more grace: otherwise work is no more work.

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

What then? Israel hath not obtained that which he seeketh for; but the election hath obtained it, and the rest were blinded

Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

(According as it is written, God hath given them the spirit of slumber, eyes that they should not see, and ears that they should not hear;) unto this day.

як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

And David saith, Let their table be made a snare, and a trap, and a stumblingblock, and a recompence unto them:

А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

Let their eyes be darkened, that they may not see, and bow down their back alway.

нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

I say then, Have they stumbled that they should fall? God forbid: but rather through their fall salvation is come unto the Gentiles, for to provoke them to jealousy.

Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

Now if the fall of them be the riches of the world, and the diminishing of them the riches of the Gentiles; how much more their fulness?

А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

For I speak to you Gentiles, inasmuch as I am the apostle of the Gentiles, I magnify mine office:

Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

If by any means I may provoke to emulation them which are my flesh, and might save some of them.

може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

For if the casting away of them be the reconciling of the world, what shall the receiving of them be, but life from the dead?

Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

For if the firstfruit be holy, the lump is also holy: and if the root be holy, so are the branches.

А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

And if some of the branches be broken off, and thou, being a wild olive tree, wert graffed in among them, and with them partakest of the root and fatness of the olive tree;

Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

Boast not against the branches. But if thou boast, thou bearest not the root, but the root thee.

то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

Thou wilt say then, The branches were broken off, that I might be graffed in.

Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

Well; because of unbelief they were broken off, and thou standest by faith. Be not highminded, but fear:

Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

For if God spared not the natural branches, take heed lest he also spare not thee.

Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

Behold therefore the goodness and severity of God: on them which fell, severity; but toward thee, goodness, if thou continue in his goodness: otherwise thou also shalt be cut off.

Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

And they also, if they abide not still in unbelief, shall be graffed in: for God is able to graff them in again.

Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

For if thou wert cut out of the olive tree which is wild by nature, and wert graffed contrary to nature into a good olive tree: how much more shall these, which be the natural branches, be graffed into their own olive tree?

Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

For I would not, brethren, that ye should be ignorant of this mystery, lest ye should be wise in your own conceits; that blindness in part is happened to Israel, until the fulness of the Gentiles be come in.

Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

And so all Israel shall be saved: as it is written, There shall come out of Sion the Deliverer, and shall turn away ungodliness from Jacob:

і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

For this is my covenant unto them, when I shall take away their sins.

і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

As concerning the gospel, they are enemies for your sakes: but as touching the election, they are beloved for the fathers' sakes.

Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

For the gifts and calling of God are without repentance.

Бо дари й покликання Божі невідмінні.

For as ye in times past have not believed God, yet have now obtained mercy through their unbelief:

Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

Even so have these also now not believed, that through your mercy they also may obtain mercy.

так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

For God hath concluded them all in unbelief, that he might have mercy upon all.

Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

O the depth of the riches both of the wisdom and knowledge of God! how unsearchable are his judgments, and his ways past finding out!

О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

For who hath known the mind of the Lord? or who hath been his counsellor?

Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

Or who hath first given to him, and it shall be recompensed unto him again?

Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

For of him, and through him, and to him, are all things: to whom be glory for ever. Amen.

Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.