Hebrews 10

For the law having a shadow of good things to come, and not the very image of the things, can never with those sacrifices which they offered year by year continually make the comers thereunto perfect.

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

For then would they not have ceased to be offered? because that the worshippers once purged should have had no more conscience of sins.

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

But in those sacrifices there is a remembrance again made of sins every year.

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

For it is not possible that the blood of bulls and of goats should take away sins.

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

Wherefore when he cometh into the world, he saith, Sacrifice and offering thou wouldest not, but a body hast thou prepared me:

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

In burnt offerings and sacrifices for sin thou hast had no pleasure.

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

Then said I, Lo, I come (in the volume of the book it is written of me,) to do thy will, O God.

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Above when he said, Sacrifice and offering and burnt offerings and offering for sin thou wouldest not, neither hadst pleasure therein; which are offered by the law;

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Then said he, Lo, I come to do thy will, O God. He taketh away the first, that he may establish the second.

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

By the which will we are sanctified through the offering of the body of Jesus Christ once for all.

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

And every priest standeth daily ministering and offering oftentimes the same sacrifices, which can never take away sins:

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

But this man, after he had offered one sacrifice for sins for ever, sat down on the right hand of God;

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

From henceforth expecting till his enemies be made his footstool.

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

For by one offering he hath perfected for ever them that are sanctified.

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

Whereof the Holy Ghost also is a witness to us: for after that he had said before,

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

This is the covenant that I will make with them after those days, saith the Lord, I will put my laws into their hearts, and in their minds will I write them;

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

And their sins and iniquities will I remember no more.

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

Now where remission of these is, there is no more offering for sin.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

Having therefore, brethren, boldness to enter into the holiest by the blood of Jesus,

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

By a new and living way, which he hath consecrated for us, through the veil, that is to say, his flesh;

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

And having an high priest over the house of God;

маємо й Великого Священика над домом Божим,

Let us draw near with a true heart in full assurance of faith, having our hearts sprinkled from an evil conscience, and our bodies washed with pure water.

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

Let us hold fast the profession of our faith without wavering; (for he is faithful that promised;)

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

And let us consider one another to provoke unto love and to good works:

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

Not forsaking the assembling of ourselves together, as the manner of some is; but exhorting one another: and so much the more, as ye see the day approaching.

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

For if we sin wilfully after that we have received the knowledge of the truth, there remaineth no more sacrifice for sins,

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

But a certain fearful looking for of judgment and fiery indignation, which shall devour the adversaries.

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

He that despised Moses' law died without mercy under two or three witnesses:

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Of how much sorer punishment, suppose ye, shall he be thought worthy, who hath trodden under foot the Son of God, and hath counted the blood of the covenant, wherewith he was sanctified, an unholy thing, and hath done despite unto the Spirit of grace?

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

For we know him that hath said, Vengeance belongeth unto me, I will recompense, saith the Lord. And again, The Lord shall judge his people.

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

It is a fearful thing to fall into the hands of the living God.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

But call to remembrance the former days, in which, after ye were illuminated, ye endured a great fight of afflictions;

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

Partly, whilst ye were made a gazingstock both by reproaches and afflictions; and partly, whilst ye became companions of them that were so used.

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

For ye had compassion of me in my bonds, and took joyfully the spoiling of your goods, knowing in yourselves that ye have in heaven a better and an enduring substance.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

Cast not away therefore your confidence, which hath great recompence of reward.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

For ye have need of patience, that, after ye have done the will of God, ye might receive the promise.

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

For yet a little while, and he that shall come will come, and will not tarry.

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

Now the just shall live by faith: but if any man draw back, my soul shall have no pleasure in him.

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

But we are not of them who draw back unto perdition; but of them that believe to the saving of the soul.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.