Acts 3

Now Peter and John went up together into the temple at the hour of prayer, being the ninth hour.

А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

And a certain man lame from his mother's womb was carried, whom they laid daily at the gate of the temple which is called Beautiful, to ask alms of them that entered into the temple;

І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

Who seeing Peter and John about to go into the temple asked an alms.

Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

And Peter, fastening his eyes upon him with John, said, Look on us.

Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

And he gave heed unto them, expecting to receive something of them.

І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

Then Peter said, Silver and gold have I none; but such as I have give I thee: In the name of Jesus Christ of Nazareth rise up and walk.

Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

And he took him by the right hand, and lifted him up: and immediately his feet and ancle bones received strength.

І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

And he leaping up stood, and walked, and entered with them into the temple, walking, and leaping, and praising God.

І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

And all the people saw him walking and praising God:

Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

And they knew that it was he which sat for alms at the Beautiful gate of the temple: and they were filled with wonder and amazement at that which had happened unto him.

І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

And as the lame man which was healed held Peter and John, all the people ran together unto them in the porch that is called Solomon's, greatly wondering.

А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

And when Peter saw it, he answered unto the people, Ye men of Israel, why marvel ye at this? or why look ye so earnestly on us, as though by our own power or holiness we had made this man to walk?

І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

The God of Abraham, and of Isaac, and of Jacob, the God of our fathers, hath glorified his Son Jesus; whom ye delivered up, and denied him in the presence of Pilate, when he was determined to let him go.

Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

But ye denied the Holy One and the Just, and desired a murderer to be granted unto you;

Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

And killed the Prince of life, whom God hath raised from the dead; whereof we are witnesses.

Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

And his name through faith in his name hath made this man strong, whom ye see and know: yea, the faith which is by him hath given him this perfect soundness in the presence of you all.

І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

And now, brethren, I wot that through ignorance ye did it, as did also your rulers.

А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

But those things, which God before had shewed by the mouth of all his prophets, that Christ should suffer, he hath so fulfilled.

А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

Repent ye therefore, and be converted, that your sins may be blotted out, when the times of refreshing shall come from the presence of the Lord;

Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

And he shall send Jesus Christ, which before was preached unto you:

щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

Whom the heaven must receive until the times of restitution of all things, which God hath spoken by the mouth of all his holy prophets since the world began.

що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

For Moses truly said unto the fathers, A prophet shall the Lord your God raise up unto you of your brethren, like unto me; him shall ye hear in all things whatsoever he shall say unto you.

Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

And it shall come to pass, that every soul, which will not hear that prophet, shall be destroyed from among the people.

І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

Yea, and all the prophets from Samuel and those that follow after, as many as have spoken, have likewise foretold of these days.

Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

Ye are the children of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying unto Abraham, And in thy seed shall all the kindreds of the earth be blessed.

Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

Unto you first God, having raised up his Son Jesus, sent him to bless you, in turning away every one of you from his iniquities.

Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!