Psalms 77

Az éneklőmesternek, Jedutunnak; Aszáfé, zsoltár.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

Szavamat Istenhez *emelem* és kiáltok; szavamat Istenhez *emelem,* hogy figyelmezzen reám.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

Nyomorúságom idején az Urat keresem; kezem feltartom éjjel szünetlenül; lelkem nem akar vigasztalást bevenni.

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

Istenről emlékezem és sóhajtok; róla gondolkodom, de elepedt az én lelkem. Szela.

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Szemeimet ébren tartod; hánykolódom, de nem szólhatok.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Elmélkedem a régi napokról, a hajdankor éveiről.

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

Megemlékezem éjjel az én énekeimről; szívemben elgondolkodom és azt kutatja lelkem:

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

Avagy mindörökké elvet-é az Úr? és nem lesz-é többé jóakaró?

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Avagy végképen elfogyott-é az ő kegyelme? vagy megszűnik-é igérete nemzedékről nemzedékre?

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

Avagy elfelejtkezett-é könyörülni Isten? avagy elzárta-é haragjában az ő irgalmát? Szela.

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

És mondám: Ez az én betegségem, hogy a Fölségesnek jobbja megváltozott.

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

Megemlékezem az Úrnak cselekedeteiről, sőt megemlékezem hajdani csodáidról;

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

És elmélkedem minden cselekedetedről, és tetteidről gondolkozom.

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Oh Isten, a te utad szentséges; kicsoda olyan nagy Isten, mint az Isten?

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Te vagy az Isten, a ki csodát mívelsz; megmutattad a népek között a te hatalmadat.

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Megváltottad népedet karoddal a Jákób és a József fiait. Szela.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Láttak téged a vizek, oh Isten, láttak téged a vizek és megfélemlének; a mélységek is megrázkódának.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

A felhők vizet ömlesztének; megzendülének a fellegek, és a te nyílaid széllyel futkostanak.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Mennydörgésed zúgott a forgószélben; villámlásaid megvilágosították a mindenséget; megrázkódott és megindult a föld.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Utad a tengeren volt és ösvényed a nagy vizeken; és nyomaid nem látszottak meg. * (Psalms 77:21) Vezetted mint nyájat, a te népedet, Mózesnek és Áronnak kezével. *

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.