Psalms 120

Grádicsok éneke. Nyomorúságomban az Úrhoz kiálték, és meghallgata engem.

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

Mentsd meg, Uram, lelkemet a hazug ajaktól *és *a csalárd nyelvtől!

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

Mit adjanak néked, vagy mit nyujtsanak néked, te csalárd nyelv?!

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

Vitéznek hegyes nyilait fenyőfa parázsával.

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

Jaj nékem, hogy Mésekben bujdosom és a Kédár sátrai közt lakom!

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

Sok ideje lakozik az én lelkem a békességnek gyűlölőivel!

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

Magam vagyok a békesség, de mihelyt megszólalok, ők viadalra *készek.*

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!