Philippians 2

Ha annakokáért *helye van* Krisztusban az intésnek, ha *helye van* a szeretet vígasztalásának, ha *helye van* a Lélekben való közösségnek, ha *helye van* a szívnek és könyörületességnek,

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

Teljesítsétek be az én örömömet, hogy egyenlő indulattal legyetek, ugyanazon szeretettel viseltetvén, egy érzésben, egyugyanazon indulattal lévén;

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

Semmit nem cselekedvén versengésből, sem hiábavaló dicsőségből, hanem alázatosan egymást különbeknek tartván ti magatoknál.

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

Ne nézze kiki a maga *hasznát,* hanem mindenki a másokét is.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

Annakokáért az az indulat legyen bennetek, mely volt a Krisztus Jézusban is,

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

A ki, mikor Istennek formájában vala, nem tekintette zsákmánynak azt, hogy *ő* az Istennel egyenlő,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

Hanem önmagát megüresíté, szolgai formát vévén föl, emberekhez hasonlóvá lévén;

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

És mikor olyan állapotban találtatott mint ember, megalázta magát, engedelmes lévén halálig, még pedig a keresztfának haláláig.

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

Annakokáért az Isten is felmagasztalá őt, és ajándékoza néki oly nevet, a mely minden név fölött való;

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

Hogy a Jézus nevére minden térd meghajoljon, mennyeieké, földieké és föld alatt valóké.

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

És minden nyelv vallja, hogy Jézus Krisztus Úr az Atya Isten dicsőségére.

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

Annakokáért, szerelmeseim, a miképen mindenkor engedelmeskedtetek, nem úgy, mint az én jelenlétemben csak, hanem most sokkal inkább az én távollétemben, félelemmel és rettegéssel vigyétek véghez a ti idvességteket;

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

Mert Isten az, a ki munkálja bennetek mind az akarást, mind a munkálást jó kedvéből.

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

Mindeneket zúgolódások és versengések nélkül cselekedjetek;

Робіть усе без нарікання та сумніву,

Hogy legyetek feddhetetlenek és tiszták, Istennek szeplőtlen gyermekei az elfordult és elvetemedett nemzetség közepette, kik között fényletek, mint csillagok e világon.

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

Életnek beszédét tartván elébök; hogy dicsekedhessem majd a Krisztus napján, hogy nem futottam hiába, sem nem fáradtam hiába.

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

De ha kiontatom is italáldozatként a ti hitetek áldozatánál és papiszolgálatánál, *mégis* örülök, és együtt örülök mindnyájatokkal;

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

Azonképen ti is örüljetek, és örüljetek együtt velem.

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

Reménylem pedig az Úr Jézusban, hogy Timótheust rövid nap elküldöm tihozzátok, hogy én is megviduljak, megértvén a ti dolgaitokat.

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Mert nincsen velem senki hozzá hasonló indulatú, a ki igazán szívén viselné dolgaitokat.

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

Mert mindenki a maga hasznát keresi, nem a Krisztus Jézusét.

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

Az ő kipróbált voltát pedig ismeritek, hogy miképen atyjával a gyermek, együtt szolgált velem az evangyéliom ügyében.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Őt azért reménylem, hogy elküldöm, mihelyt meglátom az én dolgaimat, tüstént;

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Bízom pedig az Úrban, hogy magam is csakhamar el fogok menni.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

De szükségesnek tartám, hogy Epafróditust, az én atyámfiát és munkatársamat és bajtársamat, néktek pedig követeteket és szükségemben áldozatot hozó szolgátokat hazaküldjem hozzátok;

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

Mivelhogy vágyva vágyott mindnyájatok után, és gyötrődött a miatt, hogy meghallottátok, hogy ő beteg volt.

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

Mert bizony beteg volt, halálhoz közel; de az Isten könyörült rajta, nem csak ő rajta pedig, hanem én rajtam is, hogy szomorúság ne jőjjön szomorúságomra.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

Annakokáért hamarabb küldtem őt haza, hogy meglátván őt, ismét örüljetek, és nékem is kisebb legyen a szomorúságom.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Fogadjátok azért őt az Úrban teljes örömmel; és az ilyeneket megbecsüljétek:

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

Mert a Krisztus dolgáért jutott majdnem halálra, koczkára tévén életét, hogy kárpótoljon engem azért, hogy nékem tett szolgálatotoknál ti nem voltatok jelen.

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.