Matthew 17

És hat nap mulva magához vevé Jézus Pétert, Jakabot és ennek testvérét Jánost, és felvivé őket magokban egy magas hegyre.

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.

És elváltozék előttök, és az ő orczája ragyog vala, mint a nap, ruhája pedig fehér lőn, mint a fényesség.

І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.

És ímé megjelenék ő nékik Mózes és Illés, a kik beszélnek vala ő vele.

І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.

Péter pedig megszólalván, monda Jézusnak: Uram, jó nékünk itt lennünk. Ha akarod, építsünk itt három hajlékot, néked egyet, Mózesnek is egyet, Illésnek is egyet.

І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.

Mikor ő még beszél vala, ímé, fényes felhő borítá be őket; és ímé szózat lőn a felhőből, mondván: Ez az én szerelmes Fiam, a kiben én gyönyörködöm: őt hallgassátok.

Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!

És a tanítványok a mint ezt hallák, arczra esének és igen megrémülének.

А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...

Jézus pedig hozzájok menvén, illeté őket, és monda: Keljetek fel és ne féljetek!

А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!

Mikor pedig szemeiket fölemelék, senkit sem látának, hanem csak Jézust egyedül.

Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.

És mikor a hegyről alájövének, megparancsolá nékik Jézus, mondván: Senkinek se mondjátok el a mit láttatok, míg fel nem támadt az embernek Fia a halálból.

А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

És megkérdezék őt az ő tanítványai, mondván: Miért mondják tehát az írástudók, hogy előbb Illésnek kell eljőnie?

І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

Jézus pedig felelvén, monda nékik: Illés bizony eljő előbb, és mindent helyreállít;

А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.

De mondom néktek, hogy Illés immár eljött, és nem ismerék meg őt, hanem azt mívelék vele, a mit akarának. Ezenképen az ember Fiának is szenvednie kell majd ő tőlük.

Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.

Ekkor megértették a tanítványok, hogy Keresztelő Jánosról szóla nékik.

Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.

És mikor a sokasághoz értek, egy ember jöve hozzá, térdre esvén ő előtte,

І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,

És mondván: Uram, könyörülj az én fiamon, mert holdkóros és kegyetlenül szenved; mivelhogy gyakorta esik a tűzbe, és gyakorta a vízbe.

і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.

És elvittem őt a te tanítványaidhoz, és nem tudták őt meggyógyítani.

Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.

Jézus pedig felelvén, monda: Óh hitetlen és elfajult nemzetség! vajjon meddig leszek veletek? vajjon meddig szenvedlek titeket? Hozzátok őt ide nékem.

А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!

És megdorgálá őt Jézus, és kiméne belőle az ördög; és meggyógyula a gyermek azon órától fogva.

Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!

Ekkor a tanítványok magukban Jézushoz menvén, mondának néki: Mi miért nem tudtuk azt kiűzni?

Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?

Jézus pedig monda nékik: A ti hitetlenségetek miatt. Mert bizony mondom néktek: Ha akkora hitetek volna, mint a mustármag, azt mondanátok ennek a hegynek: Menj innen amoda, és elmenne; és semmi sem volna lehetetlen néktek.

А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!

Ez a fajzat pedig ki nem megy, hanemha könyörgés és bőjtölés által.

Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.

Mikor pedig Galileában jártak vala, monda nékik Jézus: Az ember Fia emberek kezébe adatik;

Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,

És megölik őt, de harmadnapon föltámad. És felettébb megszomorodának.

і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...

Mikor pedig eljutottak vala Kapernaumba, a kétdrakma-szedők Péterhez menének és mondának néki: A ti mesteretek nem fizeti-é a kétdrakmát?

Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?

Monda: Igen. És mikor beméne a házba, megelőzé őt Jézus, mondván: Mit gondolsz Simon? A föld királyai kiktől szednek vámot vagy adót? a fiaiktól-é, vagy az idegenektől?

Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?

Monda néki Péter: Az idegenektől. Monda néki Jézus: Tehát a fiak szabadok.

А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!

De hogy őket meg ne botránkoztassuk, menj a tengerre, vesd be a horgot, és vond ki az első halat, a mely rá akad: és felnyitván a száját, egy státert találsz benne: azt kivévén, add oda nékik én érettem és te éretted.

Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...