Matthew 15

Akkor írástudók és farizeusok jőnek vala Jézushoz, Jeruzsálemből, mondván:

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Miért hágják át a te tanítványaid a vének rendeléseit? Mert nem mossák meg a kezeiket, mikor enni akarnak.

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

Ő pedig felelvén monda nékik: Ti meg miért hágjátok át az Isten parancsolatját a ti rendeléseitek által?

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Mert Isten parancsolta ezt, mondván: Tiszteld atyádat és anyádat, és: A ki atyját vagy anyját szidalmazza, halállal lakoljon.

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Ti pedig ezt mondjátok: A ki atyjának vagy anyjának ezt mondja: Templomi ajándék az, a mivel megsegíthetlek, az olyan akár ne is tisztelje az ő atyját vagy anyját.

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

És erőtelenné tettétek az Isten parancsolatját a ti rendeléseitek által.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

Képmutatók, igazán prófétált felőletek Ésaiás, mondván:

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Ez a nép szájával közelget hozzám, és ajkával tisztel engemet; szíve pedig távol van tőlem.

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

Pedig hiába tisztelnek engem, ha oly tudományokat tanítanak, a melyek embereknek parancsolatai.

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

És előszólítván a sokaságot, monda nékik: Halljátok és értsétek meg:

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

Nem az fertőzteti meg az embert, a mi a szájon bemegy, hanem a mi kijön a szájból, az fertőzteti meg az embert.

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Akkor hozzájárulván az ő tanítványai, mondának néki: Tudod-é, hogy a farizeusok e beszédet hallván, megbotránkoztak?

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Ő pedig felelvén, monda: Minden plánta, a melyet nem az én mennyei Atyám plántált, kitépetik.

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Hagyjátok őket; vakoknak vak vezetői ők: ha pedig vak vezeti a vakot, mind a ketten a verembe esnek.

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Péter pedig felelvén, monda néki: Magyarázd meg nékünk ezt a példázatot.

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Jézus pedig monda: Ti is értelem nélkül vagytok-é még?

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Mégsem értitek-é, hogy minden, a mi a szájon bemegy, a gyomorba jut, és az árnyékszékbe vettetik?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

A mik pedig a szájból jőnek ki, a szívből származnak, és azok fertőztetik meg az embert.

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Mert a szívből származnak a gonosz gondolatok, gyilkosságok, házasságtörések, paráznaságok, lopások, hamis tanubizonyságok, káromlások.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Ezek fertőztetik meg az embert; de a mosdatlan kézzel való evés nem fertőzteti meg az embert.

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

És elmenvén onnét Jézus, Tirus és Sidon vidékeire tére.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

És ímé egy kananeus asszony jövén ki abból a tartományból, kiált vala néki: Uram, Dávidnak fia, könyörülj rajtam! az én leányom az ördögtől gonoszul gyötörtetik.

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

Ő pedig egy szót sem felele néki. És az ő tanítványai hozzá menvén, kérik vala őt, mondván: Bocsásd el őt, mert utánunk kiált.

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Ő pedig felelvén, monda: Nem küldettem, csak az Izráel házának elveszett juhaihoz.

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Az asszony pedig odaérvén, leborula előtte, mondván: Uram, légy segítségül nékem!

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Ő pedig felelvén, monda: Nem jó a fiak kenyerét elvenni, és az ebeknek vetni.

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Az pedig monda: Úgy van, Uram; de hiszen az ebek is esznek a morzsalékokból, a mik az ő uroknak asztaláról aláhullanak.

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Ekkor felelvén Jézus, monda néki: Óh asszony, nagy a te hited! Legyen néked a te akaratod szerint. És meggyógyula az ő leánya attól a pillanattól fogva.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

És onnét távozva, méne Jézus a Galilea tengere mellé; és felmenvén a hegyre, ott leüle.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

És nagy sokaság megy vala hozzá, vivén magokkal sántákat, vakokat, némákat, csonkákat és sok egyebeket, és odahelyezék őket a Jézus lábai elé; és meggyógyítá őket,

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

Úgy hogy a sokaság álmélkodik vala, látván, hogy a némák beszélnek, a csonkák megépülnek, a sánták járnak, a vakok látnak: és dicsőíték Izráel Istenét.

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

Jézus pedig előszólítván az ő tanítványait, monda: Szánakozom e sokaságon, mert három napja immár, hogy velem vannak, és nincs mit enniök. Éhen pedig nem akarom őket elbocsátani, hogy valamiképen ki ne dőljenek az úton.

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

És mondának néki az ő tanítványai: Honnét volna e pusztában annyi kenyerünk, hogy megelégítsünk ily nagy sokaságot?

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

És monda nékik Jézus: Hány kenyeretek van? Ők pedig mondának: Hét, és néhány halunk.

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

És parancsolá a sokaságnak, hogy telepedjenek le a földön.

І Він ізвелів на землі посідати народові.

És vevén a hét kenyeret és a halakat, és hálákat adván, megtöré, és adá az ő tanítványainak, a tanítványok pedig a sokaságnak.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

És mindnyájan evének, és megelégedének; és fölszedék a maradék darabokat hét teli kosárral.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

A kik pedig ettek vala, négyezeren valának férfiak, asszonyokon és gyermekeken kívül.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

És elbocsátván a sokaságot, beszálla a hajóba, és elméne Magdala határaiba.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.