Matthew 14

Abban az időben hírét hallá Heródes negyedes fejedelem Jézusnak,

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

És monda szolgáinak: Ez ama Keresztelő János; ő támadt fel a halálból, és azért működnek benne az erők.

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

Mert Heródes elfogatta vala Jánost, és megkötöztetvén, tömlöczbe vetette vala Heródiásért, az ő testvérének, Fülöpnek feleségéért.

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

Mert ezt mondja vala néki János: Nem szabad néked ővele élned.

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

De mikor meg akarta öletni, félt a sokaságtól, mert mint egy prófétát úgy tartják vala őt.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

Hanem mikor a Heródes születése napját ünnepelék, tánczola a Heródiás leánya ő előttük, és megtetszék Heródesnek;

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Azért esküvéssel fogadá, hogy a mit kér, megadja néki.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

A leány pedig, anyja rábeszélésére, monda: Add ide nékem egy tálban a Keresztelő János fejét.

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

És megszomorodék a király, de esküjéért és a vendégek miatt parancsolá, hogy adják oda.

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

És elküldvén, fejét véteté Jánosnak a tömlöczben.

І послав стяти Івана в в'язниці.

És előhozák az ő fejét egy tálban, és adák a leánynak; az pedig vivé az ő anyjának.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

És előjövén az ő tanítványai, elvivék a testet, és eltemeték azt; és elmenvén, megjelenték Jézusnak.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

És mikor ezt meghallotta Jézus, elméne onnét hajón egy puszta helyre egyedül. A sokaság pedig ezt hallva, gyalog követé őt a városokból.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

És kimenvén Jézus, láta nagy sokaságot, és megszáná őket, és azoknak betegeit meggyógyítá.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

Mikor pedig estveledék, hozzá menének az ő tanítványai, mondván: Puszta hely ez, és az idő már elmúlt; bocsásd el a sokaságot, hogy menjenek el a falvakba és vegyenek magoknak eleséget.

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

Jézus pedig monda nékik: Nem szükség elmenniök; adjatok nékik ti enniök.

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Azok pedig mondának néki: Nincsen itt, csupán öt kenyerünk és két halunk.

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

Ő pedig monda: Hozzátok azokat ide hozzám.

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

És mikor megparancsolá a sokaságnak, hogy üljenek le a fűre, vevé az öt kenyeret és két halat, és szemeit az égre emelvén, hálákat ada; és megszegvén a kenyereket, adá a tanítványoknak, a tanítványok pedig a sokaságnak.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

És mindnyájan evének, és megelégedének; és felszedék a maradék darabokat, tizenkét teli kosárral.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

A kik pedig ettek vala, mintegy ötezeren valának férfiak, asszonyokon és gyermekeken kívül.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

És mindjárt kényszeríté Jézus az ő tanítványait, hogy szálljanak a hajóba és menjenek át előre a túlsó partra, míg ő elbocsátja a sokaságot.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

És a mint elbocsátá a sokaságot, felméne a hegyre, magánosan imádkozni. Mikor pedig beestveledék, egyedül vala ott.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

A hajó pedig immár a tenger közepén vala, a haboktól háborgattatva; mivelhogy a szél szembe fújt vala.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

Az éjszaka negyedik részében pedig hozzájuk méne Jézus, a tengeren járván.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

És mikor látták a tanítványok, hogy ő a tengeren jára, megrémülének, mondván: Ez kísértet; és a félelem miatt kiáltozának.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

De Jézus azonnal szóla hozzájuk, mondván: Bízzatok; én vagyok, ne féljetek!

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

Péter pedig felelvén néki, monda: Uram, ha te vagy, parancsolj, hogy hozzád mehessek a vizeken.

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

Ő pedig monda: Jövel! És Péter kiszállván a hajóból, jár vala a vizeken, hogy Jézushoz menjen.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

De látva a nagy szelet, megrémüle; és a mikor kezd vala merülni, kiálta, mondván: Uram, tarts meg engem!

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

Jézus pedig azonnal kinyújtván kezét, megragadá őt, és monda néki: Kicsinyhitű, miért kételkedél?

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

És a mikor beléptek a hajóba, elállt a szél.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

A hajóban levők pedig hozzámenvén, leborulának előtte, mondván: Bizony, Isten Fia vagy!

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

És általkelvén, eljutának Genezáret földére.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

És mikor megismerték őt annak a helynek lakosai, szétküldének abba az egész környékbe, és minden beteget hozzá hozának;

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

És kérik vala őt, hogy csak az ő ruhájának peremét illethessék. És a kik illeték vala, mindnyájan meggyógyulának.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.