Mark 4

És ismét kezde tanítani a tenger mellett. És nagy sokaság gyűle ő hozzá, úgy hogy ő a hajóba lépvén, a tengeren ül vala, az egész sokaság pedig a tenger mellett a földön vala.

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

És sokat tanítja vala őket példázatokban, és ezt mondja vala nékik tanításában:

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Halljátok: Ímé, a magvető kiméne vetni.

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

És lőn vetés közben, hogy némely az út mellé esék, és eljövének az égi madarak és megevék azt.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Némely pedig a köves helyre esék, a hol nem sok földje vala, és hamar kikele, mivel nem vala mélyen a földben.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Mikor pedig fölkelt a nap, elsűle, és mivelhogy nem volt gyökere, elszárada.

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

Némely pedig a tövisek közé esék, és felnevekedének a tövisek és megfojták azt, és nem ada gyümölcsöt.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Némely pedig a jó földbe esék; és ád vala nevekedő és bővölködő gyümölcsöt, és némely hoz vala harmincz annyit, némely hatvan annyit, némely pedig száz annyit.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

És monda nékik: A kinek van füle a hallásra, hallja.

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Mikor pedig egyedül vala, megkérdezék őt a körülötte lévők a tizenkettővel együtt a példázat felől.

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

Ő pedig monda nékik: Néktek adatott, hogy az Isten országának titkát tudjátok, ama kívül levőknek pedig példázatokban adatnak mindenek,

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Hogy nézvén nézzenek és ne lássanak; és hallván halljanak és ne értsenek, hogy soha meg ne térjenek és bűneik meg ne bocsáttassanak.

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

És monda nékik: Nem értitek ezt a példázatot? Akkor mimódon értitek meg majd a többi példázatot?

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

A magvető az ígét hinti.

Сіяч сіє слово.

Az útfélen valók pedig azok, a kiknek hintik az ígét, de mihelyest hallják, azonnal eljő a Sátán és elragadja a szívökbe vetett ígét.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

És hasonlóképen a köves helyre vetettek azok, a kik mihelyst hallják az ígét, mindjárt örömmel fogadják,

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

De nincsen ő bennük gyökere, hanem ideig valók; azután ha nyomorúság vagy háborúság támad az íge miatt, azonnal megbotránkoznak.

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

A tövisek közé vetettek pedig azok, a kik az ígét hallják,

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

De a világi gondok és a gazdagság csalárdsága és egyéb dolgok kívánsága közbejővén, elfojtják az ígét, és gyümölcstelen lesz.

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

A jó földbe vetettek pedig azok, a kik hallják az ígét és beveszik, és gyümölcsöt teremnek, némely harmincz annyit, némely hatvan annyit, némely száz annyit.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

És monda nékik: Avagy azért hozzák-é elő a gyertyát, hogy véka alá tegyék, vagy az ágy alá? És nem azért-é, hogy a gyertyatartóba tegyék?

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Mert nincs semmi rejtett dolog, a mi meg ne jelentetnék; és semmi sem volt eltitkolva, hanem hogy nyilvánosságra jusson.

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Ha valakinek van füle a hallásra, hallja.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

És monda nékik: Megjegyezzétek, a mit hallotok: A milyen mértékkel mértek, olyannal mérnek néktek, sőt ráadást adnak néktek, a kik halljátok.

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Mert a kinek van, annak adatik; és a kinek nincs, attól az is elvétetik, a mije van.

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

És monda: Úgy van az Isten országa, mint mikor az ember beveti a magot a földbe.

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

És alszik és fölkel éjjel és nappal; a mag pedig kihajt és felnő, ő maga sem tudja miképen.

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

Mert magától terem a föld, először füvet, azután kalászt, azután teljes buzát a kalászban.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

Mihelyt pedig a gabona arra való, azonnal sarlót ereszt reá, mert az aratás elérkezett.

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

És monda: Mihez hasonlítsuk az Isten országát? Avagy milyen példában példázzuk azt?

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

A mustármaghoz, a mely mikor a földbe vettetik, minden földi magnál kisebb,

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

És mikor elvettetik, felnő, és minden veteménynél nagyobb lesz és nagy ágakat hajt, úgy hogy árnyéka alatt fészket rakhatnak az égi madarak.

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

És sok ilyen példázatban hirdeti vala nékik az ígét, úgy a mint megérthetik vala.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

Példázat nélkül pedig nem szól vala nékik; maguk közt azonban a tanítványoknak mindent megmagyaráz vala.

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Azután monda nékik azon a napon, a mint este lőn: Menjünk át a túlsó partra.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

Elbocsátván azért a sokaságot, elvivék őt, úgy a mint a hajóban vala; de más hajók is valának vele.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Akkor nagy szélvihar támada, a hullámok pedig becsapnak vala a hajóba, annyira, hogy már-már megtelék.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Ő pedig a hajó hátulsó részében a fejaljon aluszik vala. És fölkelték őt és mondának néki: Mester, nem törődöl vele, hogy elveszünk?

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

És felkelvén megdorgálá a szelet, és monda a tengernek: Hallgass, némulj el! És elállt a szél, és lőn nagy csendesség.

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

És monda nékik: Miért vagytok ily félénkek? Hogy van, hogy nincsen hitetek?

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

És megfélemlének nagy félelemmel, és ezt mondják vala egymásnak: Kicsoda hát ez, hogy mind a szél, mind a tenger engednek néki?

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?