Luke 23

És fölkelvén az ő egész sokaságuk, vivék őt Pilátushoz.

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

És kezdék őt vádolni, mondván: Úgy találtuk, hogy ez a népet félrevezeti, és tiltja a császár adójának fizetését, mivelhogy ő magát ama király Krisztusnak mondja.

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Pilátus pedig megkérdé őt, mondván: Te vagy-é a zsidók királya? És ő felelvén néki, monda: Te mondod!

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Monda pedig Pilátus a főpapoknak és a sokaságnak: Semmi bűnt nem találok ez emberben.

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

De azok erősködének, mondván: A népet felzendíti, tanítván az egész Júdeában, elkezdve Galileától mind idáig.

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Pilátus pedig Galileát hallván, megkérdé, vajjon galileai ember-é ő?

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

És mikor megtudta, hogy ő a Héródes hatósága alá tartozik, Héródeshez küldé őt, mivelhogy az is Jeruzsálemben vala azokban a napokban.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

Héródes pedig Jézust látván igen megörüle: mert sok időtől fogva kívánta őt látni, mivelhogy sokat hallott ő felőle, és reménylé, hogy majd valami csodát lát, melyet ő tesz.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Kérdezé pedig őt sok beszéddel; de ő semmit nem felele néki.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

*Ott* állanak vala pedig a főpapok és az írástudók, teljes igyekezettel vádolván őt.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

Héródes pedig az ő katonáival egybe semminek állítván és kicsúfolván őt, minekutána felöltöztette fényes ruhába, visszaküldé Pilátushoz.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

És az napon lőnek barátok egymással Pilátus és Héródes; mert az előtt ellenségeskedésben valának egymással.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

Pilátus pedig a főpapokat, főembereket és a népet egybegyűjtvén,

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

Monda nékik: Ide hoztátok nékem ez embert, mint a ki a népet félrevezeti: és ímé én ti előttetek kivallatván, semmi olyan bűnt nem találtam ez emberben, a mivel őt vádoljátok:

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

De még Héródes sem; mert titeket ő hozzá igazítálak; és ímé semmi halálra való dolgot nem cselekedett ő.

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

Megfenyítvén azért őt, elbocsátom.

Отже я покараю Його й відпущу.

Kell vala pedig elbocsátania nékik ünnepenként egy *foglyot.*

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

De felkiálta az egész sokaság, mondván: Vidd el ezt, és bocsásd el nékünk Barabbást!

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

Ki a városban lett valami lázadásért és gyilkosságért vettetett a tömlöczbe.

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Pilátus azért ismét felszólala, el akarván bocsátani Jézust;

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

De azok ellene kiáltának, mondván: Feszítsd meg! Feszítsd meg őt!

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

Ő pedig harmadszor *is* monda nékik: Mert mi gonoszt tett ez? Semmi halálra való bűnt nem találtam ő benne; megfenyítvén azért őt, elbocsátom!

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

Azok pedig nagy fenszóval sürgeték, kérvén, hogy megfeszíttessék; és az ő szavok és a főpapoké erőt vesz vala.

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

És Pilátus megítélé, hogy meglegyen, a mit kérnek vala.

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

És elbocsátá nékik azt, a ki lázadásért és gyilkosságért vettetett a tömlöczbe, a kit kértek vala; Jézust pedig kiszolgáltatá az ő akaratuknak.

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

Mikor azért elvivék őt, egy Czirénebeli Simont megragadván, ki a mezőről jöve, arra tevék a keresztfát, hogy vigye Jézus után.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

Követé pedig őt a népnek és az asszonyoknak nagy sokasága, a kik gyászolák és siraták őt.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

Jézus pedig hozzájok fordulván, monda: Jeruzsálem leányai, ne sírjatok én rajtam, hanem ti magatokon sírjatok, és a ti magzataitokon.

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

Mert ímé jőnek napok, melyeken ezt mondják: Boldogok a meddők, és a mely méhek nem szültek, és az emlők, melyek nem szoptattak!

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

Akkor kezdik mondani a hegyeknek: Essetek mi reánk; és a halmoknak: Borítsatok el minket!

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Mert ha a zöldelő fán ezt mívelik, mi esik a száraz *fán?*

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

Vivének pedig két másikat is, *két *gonosztevőt ő vele, hogy megölessenek.

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

Mikor pedig elmenének a helyre, mely Koponya *helyének* mondatik, ott megfeszíték őt és a gonosztevőket, egyiket jobbkéz felől, a másikat balkéz felől.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Jézus pedig monda: Atyám! bocsásd meg nékik; mert nem tudják mit cselekesznek. Elosztván pedig az ő ruháit, vetének reájok sorsot.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

És a nép megálla nézni. Csúfolák pedig őt a főemberek is azokkal egybe, mondván: Egyebeket megtartott, tartsa meg magát, ha ő a Krisztus, az Istennek ama választottja.

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

Csúfolák pedig őt a vitézek is, odajárulván és eczettel kínálván őt.

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

És ezt mondván néki: Ha te vagy a zsidóknak ama Királya, szabadítsd meg magadat!

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

Vala pedig egy felirat is fölébe írva görög, római és zsidó betűkkel: Ez a zsidóknak ama Királya.

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

A felfüggesztett gonosztevők közül pedig az egyik szidalmazá őt, mondván: Ha te vagy a Krisztus, szabadítsd meg magadat, minket is!

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

Felelvén pedig a másik, megdorgálá őt, mondván: Az Istent sem féled-e te? Hiszen te ugyanazon ítélet alatt vagy!

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

És mi ugyan méltán; mert a mi cselekedetünknek méltó büntetését vesszük: ez pedig semmi méltatlan dolgot nem cselekedett.

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

És monda Jézusnak: Uram, emlékezzél meg én rólam, mikor eljősz a te országodban!

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

És monda néki Jézus: Bizony mondom néked: Ma velem leszel a paradicsomban.

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Vala pedig mintegy hat óra, és sötétség lőn az egész tartományban mind kilencz órakorig.

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

És meghomályosodék a nap, és a templom kárpitja középen ketté hasada.

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

És kiáltván Jézus nagy szóval, monda: Atyám, a te kezeidbe *teszem le* az én lelkemet. És ezeket mondván, meghala.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Látván pedig a százados, a mi történt, dicsőíté az Istent, mondván: Bizony ez ember igaz vala.

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

És az egész sokaság, mely e dolognak látására ment oda, látván azokat, a mik történtek, mellét verve megtére.

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

Az ő ismerősei pedig mind, és az asszonyok, a kik Galileából követék őt, távol állának, nézvén ezeket.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

És ímé egy ember, kinek József vala neve, tanácsbeli, jó és igaz férfiú,

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

Ki nem vala részes azoknak tanácsában és cselekedetében, Arimathiából, a zsidók városából való, ki maga is várja vala az Istennek országát;

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

Ez oda menvén Pilátushoz, elkéré a Jézus testét.

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

És levévén azt, begöngyölé azt gyolcsba, és helyhezteté azt egy sziklába vágott sírboltba, melyben még senki sem feküdt.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

És az a nap péntek vala, és szombat virrada rá.

День той був Приготування, і наставала субота.

Az *őt* követő asszonyok is pedig, kik vele Galileából jöttek, megnézék a sírt, és hogy miképen helyeztetett el az ő teste.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Visszatérvén pedig, készítének fűszerszámokat és keneteket. * (Luke 23:57) És szombaton nyugovának a parancsolat szerint. *

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.