Luke 20

És lőn azok közül a napok közül egyen, mikor ő a népet tanítá a templomban, és és az evangyéliomot hirdeté, előállának a főpapok és az írástudók a vénekkel egybe,

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

És mondának néki, így szólván: Mondd meg nékünk, micsoda hatalommal cselekszed ezeket? vagy ki az, a ki néked ezt a hatalmat adta?

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

Felelvén pedig, monda nékik: Én is kérdek egy dolgot tőletek; mondjátok meg azért nékem:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

A János keresztsége mennyből vala-é, vagy emberektől?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

Azok pedig tanakodának magok közt, mondván: Ha *ezt* mondjuk: Mennyből; *azt* fogja mondani: Miért nem hittetek tehát néki?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Ha pedig *ezt* mondjuk: Emberektől; az egész nép megkövez minket: mert meg van győződve, hogy János próféta volt.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

Felelének azért, hogy ők nem tudják, honnét *vala.*

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

És Jézus monda nékik: Én sem mondom meg néktek, micsoda hatalommal cselekszem ezeket.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

És kezdé a népnek e példázatot mondani: Egy ember plántála szőlőt, és kiadá azt munkásoknak, és hosszú időre elutazék.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

És annak idején elküldé szolgáját a munkásokhoz, hogy adjanak néki a szőlő gyümölcséből; a munkások pedig azt megvervén, üresen bocsáták el.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

És még másik szolgát is külde; de azok azt is megvervén és meggyalázván, üresen bocsáták el.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

És még harmadikat is külde; de azok azt is megsebesítvén, kiveték.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Monda azért a szőlőnek ura: Mit cselekedjem? Elküldöm az én szerelmes fiamat: talán azt, ha látják, megbecsülik.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

De mikor azt látták a munkások, tanakodának egymás közt, mondván: Ez az örökös; jertek, öljük meg őt, hogy a miénk legyen az örökség!

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

És kivetvén őt a szőlőből, megölék. Mit cselekszik azért a szőlőnek ura azokkal?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Elmegy és elveszti azokat a munkásokat, és a szőlőt másoknak adja. És mikor ezt hallották, mondának: Távol legyen *az!*

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Ő pedig reájok tekintvén, monda: Mi az tehát, a mi meg van írva: A mely követ az építők megvetettek, az lett a szegelet fejévé?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Valaki erre a kőre esik, szétzúzatik; a kire pedig ez esik reá, szétmorzsolja azt.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

És igyekeznek vala a főpapok és az írástudók kezeiket ő reá vetni azon órában; de félének a néptől; mert megérték, hogy ő ellenök mondta e példázatot.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

Annakokáért vigyázván ő reá, leselkedőket küldének ki, a kik igazaknak tetteték magokat, hogy őt megfogják beszédében; hogy átadják a felsőbbségnek és a helytartó hatalmának.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

Kik megkérdezék őt, mondván: Mester, tudjuk, hogy te helyesen beszélsz és tanítasz, és személyt nem válogatsz, hanem az Istennek útját igazán tanítod:

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

Szabad-é nékünk adót fizetnünk a császárnak, vagy nem?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Ő pedig észrevévén álnokságukat, monda nékik: Mit kísértetek engem?

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Mutassatok nékem egy pénzt; kinek a képe és felirata van rajta? És felelvén, mondának: A császáré.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

Ő pedig monda nékik: Adjátok meg azért a mi a császáré, a császárnak, és a mi az Istené, az Istennek.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

És nem tudták őt megfogni beszédében a nép előtt; és csodálkozván az ő feleletén, elhallgatának.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

Hozzá menvén pedig a sadduczeusok közül némelyek, a kik tagadják, hogy van feltámadás, megkérdék őt,

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Mondván: Mester, Mózes megírta nékünk, ha valakinek testvére meghal, kinek felesége volt, és magzatok nélkül hal meg, hogy annak testvére elvegye *annak* feleségét, és támasszon magot az ő testvérének.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

Hét testvér vala azért: és az első feleséget vévén, meghalt magzatok nélkül;

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

A másik vevé el azért annak feleségét, és az *is* magzatok nélkül halt meg;

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

Akkor a harmadik vette el azt; és hasonlóképen mind a heten is; és nem hagytak magot, és meghaltak.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

Mind ezek után pedig meghalt az asszony is.

А по всіх умерла й жінка.

A feltámadáskor azért kinek a felesége lesz közülök? mert mind a hétnek felesége volt.

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

És felelvén, monda nékik Jézus: E világnak fiai házasodnak és férjhez adatnak:

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

De a kik méltókká tétetnek, hogy ama világot elvegyék, és a halálból való feltámadást, sem nem házasodnak, sem férjhez nem adatnak:

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

Mert meg sem halhatnak többé: mert hasonlók az angyalokhoz; és az Isten fiai, mivelhogy a feltámadásnak fiai.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

Hogy pedig a halottak feltámadnak, Mózes is megjelentette a csipkebokornál, mikor az Urat Ábrahám Istenének és Izsák Istenének és Jákób Istenének mondja.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

Az Isten pedig nem a holtaknak, hanem az élőknek *Istene:* mert mindenek élnek ő néki.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

Felelvén pedig némelyek az írástudók közül, mondának: Mester, jól mondád!

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

És többé semmit sem mertek tőle kérdezni.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

Monda pedig nékik: Mimódon mondják, hogy a Krisztus Dávidnak fia?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

Holott maga Dávid mondja a zsoltárok könyvében: Monda az Úr az én Uramnak, ülj az én jobbkezem felől,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

Míglen vetem a te ellenségeidet a te lábaid alá zsámolyul.

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

Dávid azért Urának mondja őt, mimódon fia tehát néki?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

És az egész nép hallására monda az ő tanítványainak:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Oltalmazzátok meg magatokat az írástudóktól, kik hosszú köntösökben akarnak járni, és szeretik a piaczokon való köszöntéseket, és a gyülekezetekben az első űlést, és a lakomákon a főhelyeket;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

Kik az özvegyeknek házát felemésztik, és színből hosszan imádkoznak; ezek súlyosabb ítélet alá esnek.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!