Job 28

Bizony az ezüstnek bányája van, és helye az aranynak, a hol tisztítják.

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

A vasat a földből hozzák elő, a követ pedig érczczé olvasztják.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

Határt vet *az ember* a setétségnek, és átkutatja egészen és végig a homálynak és a halál árnyékának kövét.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

Aknát tör távol a lakóktól: mintha lábukról is megfelejtkeznének, alámerülnek és lebegnek emberektől messze.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

Van föld, a melyből kenyér terem, alant pedig fel van forgatva, mintegy tűz által;

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

Köveiben zafir található, göröngyeiben arany van.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

Van ösvény, a melyet nem ismer a sas, sem a sólyom szeme nem látja azt.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

Nem tudják azt büszke vadak, az oroszlán sem lépked azon.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

Ráveti kezét *az ember* a kovakőre, a hegyeket tövükből kiforgatja.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

A sziklákban tárnákat hasít, és minden drága dolgot meglát a szeme.

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Elköti a folyók szivárgását, az elrejtett dolgot pedig világosságra hozza.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

De a bölcseség hol található, és az értelemnek hol van a helye?

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

Halandó a hozzá vivő utat nem ismeri, az élők földén az nem található.

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

A mélység azt mondja: Nincsen az bennem; a tenger azt mondja: én nálam sincsen.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

Színaranyért meg nem szerezhető, ára ezüsttel meg nem fizethető.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

Nem mérhető össze Ofir aranyával, nem drága onikszszal, sem zafirral.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

Nem ér fel vele az arany és gyémánt, aranyedényekért be nem cserélhető.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

Korall és kristály említni sem való; a bölcseség ára drágább a gyöngyöknél.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

Nem ér fel vele Kúsnak topáza, színaranynyal sem mérhető össze.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

A bölcseség honnan jő tehát, és hol van helye az értelemnek?

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

Rejtve van az minden élő szemei előtt, az ég madarai elől is fedve van.

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

A pokol és halál azt mondják: *Csak* hírét hallottuk füleinkkel!

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Isten tudja annak útját, ő ismeri annak helyét.

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Mert ő ellát a föld határira, ő lát mindent az ég alatt.

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

Mikor a szélnek súlyt szerzett, és a vizeket mértékre vette;

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

Mikor az esőnek határt szabott, és mennydörgő villámoknak útat:

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

Akkor látta és kijelentette azt, megalapította és meg is vizsgálta azt.

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

Az embernek pedig mondá: Ímé az Úrnak félelme: az a bölcseség, és az értelem: a gonosztól való eltávozás.

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!