Genesis 21

Az Úr pedig meglátogatá Sárát, a mint mondotta vala, és akképen cselekedék az Úr Sárával, a miképen szólott vala.

А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

Mert fogada Sára az ő méhében, és szűle fiat Ábrahámnak az ő vénségében, abban az időben, melyet mondott vala néki az Isten.

І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

És nevezé Ábrahám az ő fiának nevét, a ki néki született vala, a kit szűlt vala néki Sára, Izsáknak:

І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

És körűlmetélé Ábrahám az ő fiát Izsákot, nyolcznapos korában, a mint parancsolta vala néki az Isten.

І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

Ábrahám pedig száz esztendős *vala,* mikor születék néki az ő fia Izsák.

А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

És monda Sára: Nevetést szerzett az Isten, énnékem; a ki csak hallja, nevet rajtam.

І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

Ismét monda: Ki mondotta volna Ábrahámnak, hogy Sára fiakat szoptat? s ímé fiat szűltem vénségére.

І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

És felnevekedék a gyermek, és elválasztaték; Ábrahám pedig nagy vendégséget szerze azon a napon, a melyen Izsák elválasztaték.

І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

Mikor pedig Sára nevetgélni látá az Égyiptombéli Hágárnak fiát, kit Ábrahámnak szűlt vala,

І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

Monda Ábrahámnak: Kergesd el ezt a szolgálót az ő fiával egybe, mert nem lesz örökös e szolgáló fia az én fiammal, Izsákkal.

І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

Ábrahámnak pedig igen nehéznek látszék e dolog, az ő fiáért.

Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

De monda az Isten Ábrahámnak: Ne lássék előtted nehéznek a gyermeknek és a szolgálónak dolga; valamit mond néked Sára, engedj az ő szavának, mert Izsákról neveztetik a te magod.

І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

Mindazáltal a szolgálóleány fiát is néppé teszem, mivelhogy a te magod ő.

І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

Felkele azért Ábrahám jó reggel, és vőn kenyeret és egy tömlő vizet, és adá Hágárnak, és feltevé azt és a gyermeket annak vállára s elbocsátá. Az pedig elméne, és bujdosék a Beérseba pusztájában.

І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

Hogy elfogyott a víz a tömlőből, letevé a gyermeket egy bokor alá.

І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

És elméne s leűle által ellenébe mintegy nyillövésnyi távolságra; mert azt mondja vala: Ne lássam mikor a gyermek meghal. Leűle tehát által ellenébe, és fölemelé szavát és síra.

І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

Meghallá pedig Isten a gyermeknek szavát, és kiálta az Isten angyala az égből Hágárnak, és monda néki: Mi lelt téged Hágár? ne félj, mert az Isten meghallotta a gyermeknek szavát, ott a hol van.

І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

Kelj fel, vedd fel a gyermeket, és viseld gondját, mert nagy néppé teszem őt.

Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

És megnyitá Isten az ő szemeit, és láta egy vízforrást, oda méne azért, és megtölté a tömlőt vízzel, és inni ada a gyermeknek.

І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

És vala Isten a gyermekkel, s az felnövekedék, és lakik vala a pusztában, és lőn íjászszá.

І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

Lakozék pedig Párán pusztájában, és vőn néki anyja feleséget Égyiptom földéről.

І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

És lőn abban az időben, hogy Abimélek és Pikhól annak hadvezére megszólíták Ábrahámot mondván: Az Isten van te veled mindenben, a mit cselekszel.

І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

Mostan azért esküdj meg énnékem az Istenre itt, hogy sem én ellenem, sem fiam, sem unokám ellen álnokságot nem cselekszel, hanem azzal a szeretettel, a melylyel én te irántad viseltettem, viseltetel te is én irántam és az ország iránt, a melyben jövevény voltál.

А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

És monda Ábrahám: Én megesküszöm.

І сказав Авраам: Я присягаю!

Megdorgálá pedig Ábrahám Abiméleket a kútért, melyet erővel elvettek vala az Abimélek szolgái.

І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

És monda Abimélek: Nem tudom kicsoda mívelte e dolgot; te sem jelentetted nekem, s én sem hallottam, hanem csak ma.

І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

Vett azért Ábrahám juhokat, barmokat és adá Abiméleknek; és egymással szövetséget kötének.

І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

És külön állíta Ábrahám a nyájból hét juhot.

І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

És monda Abimélek Ábrahámnak: Mire való e hét juh, melyet külön állítál?

І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

És felele *Ábrahám:* Ezt a hét juhot vedd tőlem, hogy bizonyságul legyenek nékem, hogy én ástam ezt a kútat.

А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

Azért nevezék azt a helyet Beérsebának, mivelhogy ott esküdtek vala meg mind a ketten.

Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

Megköték tehát a szövetséget Beérsebában, és felkele Abimélek és Pikhól annak hadvezére és visszatérének a Filiszteusok földére.

І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

*Ábrahám* pedig tamariskusfákat ültete Beérsebában, és segítségűl hívá ott az örökkévaló Úr Istennek nevét.

А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

És sok ideig tartózkodék Ábrahám a Filiszteusok földén.

І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.